Приповісті 21
1 Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.
Den Wasserbächen gleich ist in der Hand des Herrn des Königs Herz; Er lenkt's, wohin er will.
2 Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.
Dem Mann scheint jeder seiner Wege recht zu sein; jedoch der Herr ist's, der die Herzen wägt.
3 Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.
Gerechtigkeit und Recht ausüben liebt der Herr viel mehr denn Schlachtopfer.
4 Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.
Ein großer Ehrgeiz und Verstand entflammen Frevler zum Vergehen.
5 Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.
Allein des Arbeitsamen Pläne führen zum Gewinn; der Hastige bringt's nur zum Verlust.
6 Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.
Wer sich durch Lügenzunge Schätze sammelt, strebt nach verwehtem Hauch, ja, nach dem Tod.
7 Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.
Für Frevler hat das Unrecht einen Reiz; sie weigern sich zu tun, was recht.
8 Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.
Mag eines Mannes Tun verwickelt sein und schief verlaufen, doch ist er redlich, handelt er doch recht.
9 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.
Viel lieber in dem Winkel eines Daches ruhen, als ein gemeinsam Haus mit einem Weib, das zänkisch!
10 Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.
Des Frevlers Seele hat am Bösen ihre Lust, und nicht verhaßt ist ihm die böse Tat.
11 Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.
Wenn man den Spötter büßen läßt, dann kann der Dumme dadurch weise werden. Behandelt man den Weisen rücksichtsvoll, kann jener dadurch auch zur Einsicht kommen.
12 До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.
Wenn auf des Frevlers Haus der Fromme Rücksicht nimmt, verleitet er den Frevler wiederum zum Bösen.
13 Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.
Wer vor des Armen Hilferuf sein Ohr verstopft, der findet kein Gehör dann, wenn er selber ruft.
14 Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.
Im stillen eine Gabe kann den Zorn besänftigen, ein heimliches Geschenk den größten Grimm.
15 Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.
Dem Frommen ist es eine Freude, wenn ihm nach Recht geschieht; den Bösewichtern ist's ein Schrecken.
16 Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.
Ein Mensch, der von der Klugheit Wege irrt, wird Ruhe erst im Schattenreiche finden.
17 Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.
Wer Lustbarkeiten liebt, der fühlt sich stets im Mangel; wer Wein und Öl zu gerne hat, wird nimmer reich.
18 Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.
Das Sühnegeld des Frommen ist der Frevler; an Stelle der Rechtschaffenen tritt der Verbrecher.
19 Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.
Viel besser, einsam in der Wüste leben, als in Gesellschaft eines zank- und händelsüchtigen Weibes!
20 Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.
An Öl und köstlichem Getränk ist in des Weisen Haus ein Vorrat; ein Tor läßt sie verderben.
21 Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.
Wer nach Gerechtigkeit und Güte strebt, der findet Leben, Rechtlichkeit und Ehre.
22 До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.
Der Helden Stadt erstieg ein Weiser; das Bollwerk stürzte ein, dem sie sich anvertraut.
23 Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.
Wer seinen Mund und seine Zunge hütet, der schützt sein Leben vor Gefahren.
24 Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.
Ein Spötter heißt, wer übermütig und vermessen ist und wer im Übermaß des Stolzes handelt.
25 Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —
Den Faulen tötet sein Gelüste; denn seine Hände weigern sich zu schaffen.
26 він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.
Den ganzen Tag begehrt nur, wer begehrlich; der Fromme spendet ohne Unterlaß.
27 Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.
Des Frevlers Opfer ist ein Greuel und vollends, bringt er es in schnöder Absicht dar.
28 Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.
Ein falscher Zeuge geht zugrunde; dagegen redet sieghaft ein glaubwürdiger Mann.
29 Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.
Der Frevler macht ein frech Gesicht; der Biedere verbessert seinen Wandel.
30 Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.
Nicht Weisheit gibt's, nicht Einsicht, Rat nicht vor dem Herrn.
31 Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!
Das Roß ist abgerichtet für den Tag der Schlacht; jedoch der Sieg kommt von dem Herrn.
