Приповісті 21
1 Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.
Le cœur d’un roi, dans la main de l’Éternel, est des ruisseaux d’eau; il l’incline à tout ce qui lui plaît.
2 Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.
Toute voie de l’homme est droite à ses yeux; mais l’Éternel pèse les cœurs.
3 Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.
Pratiquer ce qui est juste et droit, est une chose plus agréable à l’Éternel qu’un sacrifice.
4 Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.
L’élévation des yeux et un cœur qui s’enfle, la lampe des méchants, c’est péché.
5 Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.
Les pensées d’un homme diligent [ne mènent] qu’à l’abondance; mais tout étourdi [ne court] qu’à la disette.
6 Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.
Acquérir des trésors par une langue fausse, c’est une vanité fugitive de ceux qui cherchent la mort.
7 Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.
La dévastation des méchants les emporte, car ils refusent de pratiquer ce qui est droit.
8 Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.
La voie d’un homme coupable est détournée; mais l’œuvre de celui qui est pur est droite.
9 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.
Mieux vaut habiter sur le coin d’un toit, que [d’avoir] une femme querelleuse et une maison en commun.
10 Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.
L’âme du méchant désire le mal; son prochain ne trouve pas grâce à ses yeux.
11 Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.
Quand on punit le moqueur, le simple devient sage; et quand on instruit le sage, il reçoit de la connaissance.
12 До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.
Il y a un juste qui considère attentivement la maison du méchant, il renverse les méchants dans le malheur.
13 Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.
Celui qui ferme son oreille au cri du pauvre, criera lui aussi, et on ne lui répondra pas.
14 Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.
Un don [fait] en secret apaise la colère, et un présent [mis] dans le sein [calme] une violente fureur.
15 Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.
C’est une joie pour le juste de pratiquer ce qui est droit, mais c’est la ruine pour les ouvriers d’iniquité.
16 Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.
L’homme qui s’égare du chemin de la sagesse demeurera dans l’assemblée des trépassés.
17 Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.
Celui qui aime la joie sera dans l’indigence; celui qui aime le vin et l’huile ne s’enrichira pas.
18 Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.
Le méchant est une rançon pour le juste, et le perfide est à la place des hommes intègres.
19 Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.
Mieux vaut habiter dans une terre déserte, qu’avec une femme querelleuse et irritable.
20 Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.
Il y a un trésor désirable et de l’huile dans la demeure du sage; mais l’homme insensé les engloutit.
21 Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.
Qui poursuit la justice et la bonté trouvera la vie, la justice, et la gloire.
22 До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.
Le sage monte dans la ville des hommes forts, et abat la force de ce qui en faisait la sécurité.
23 Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.
Qui garde sa bouche et sa langue, garde son âme de détresses.
24 Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.
Orgueilleux, arrogant, moqueur, est le nom de celui qui agit avec colère et orgueil.
25 Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —
Le désir du paresseux le tue, car ses mains refusent de travailler.
26 він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.
Tout le jour il désire avidement; mais le juste donne et ne retient pas.
27 Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.
Le sacrifice des méchants est une abomination; combien plus s’ils l’apportent avec une pensée mauvaise.
28 Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.
Le témoin menteur périra; mais l’homme qui écoute parlera à toujours.
29 Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.
L’homme méchant enhardit son visage, mais celui qui est droit règle sa voie.
30 Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.
Il n’y a point de sagesse, et il n’y a point d’intelligence, et il n’y a point de conseil, en présence de l’Éternel.
31 Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!
Le cheval est préparé pour le jour de la bataille, mais la délivrance est à l’Éternel.
