Приповісті 21
1 Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.
Rivulets of waters [is] the heart of a king in the hand of Jehovah, Wherever He pleaseth He inclineth it.
2 Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.
Every way of a man [is] right in his own eyes, And Jehovah is pondering hearts.
3 Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.
To do righteousness and judgment, Is chosen of Jehovah rather than sacrifice.
4 Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.
Loftiness of eyes, and breadth of heart, Tillage of the wicked [is] sin.
5 Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.
The purposes of the diligent [are] only to advantage, And of every hasty one, only to want.
6 Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.
The making of treasures by a lying tongue, [Is] a vanity driven away of those seeking death.
7 Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.
The spoil of the wicked catcheth them, Because they have refused to do judgment.
8 Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.
Froward [is] the way of a man who is vile, And the pure — upright [is] his work.
9 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.
Better to sit on a corner of the roof, Than [with] a woman of contentions and a house of company.
10 Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.
The soul of the wicked hath desired evil, Not gracious in his eyes is his neighbour.
11 Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.
When the scorner is punished, the simple becometh wise, And in giving understanding to the wise He receiveth knowledge.
12 До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.
The Righteous One is acting wisely Towards the house of the wicked, He is overthrowing the wicked for wickedness.
13 Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.
Whoso is shutting his ear from the cry of the poor, He also doth cry, and is not answered.
14 Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.
A gift in secret pacifieth anger, And a bribe in the bosom strong fury.
15 Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.
To do justice [is] joy to the righteous, But ruin to workers of iniquity.
16 Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.
A man who is wandering from the way of understanding, In an assembly of Rephaim resteth.
17 Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.
Whoso [is] loving mirth [is] a poor man, Whoso is loving wine and oil maketh no wealth.
18 Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.
The wicked [is] an atonement for the righteous, And for the upright the treacherous dealer.
19 Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.
Better to dwell in a wilderness land, Than [with] a woman of contentions and anger.
20 Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.
A treasure to be desired, and oil, [Is] in the habitation of the wise, And a foolish man swalloweth it up.
21 Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.
Whoso is pursuing righteousness and kindness, Findeth life, righteousness, and honour.
22 До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.
A city of the mighty hath the wise gone up, And bringeth down the strength of its confidence.
23 Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.
Whoso is keeping his mouth and his tongue, Is keeping from adversities his soul.
24 Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.
Proud, haughty, scorner [is] his name, Who is working in the wrath of pride.
25 Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —
The desire of the slothful slayeth him, For his hands have refused to work.
26 він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.
All the day desiring he hath desired, And the righteous giveth and withholdeth not.
27 Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.
The sacrifice of the wicked [is] abomination, Much more when in wickedness he bringeth it.
28 Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.
A false witness doth perish, And an attentive man for ever speaketh.
29 Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.
A wicked man hath hardened by his face, And the upright — he prepareth his way.
30 Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.
There is no wisdom, nor understanding, Nor counsel, over-against Jehovah.
31 Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!
A horse is prepared for a day of battle, And the deliverance [is] of Jehovah!
