Приповісті 21
1 Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.
As departyngis of watris, so the herte of the kyng is in the power of the Lord; whidur euer he wole, he schal bowe it.
2 Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.
Ech weye of a man semeth riytful to hym silf; but the Lord peisith the hertis.
3 Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.
To do merci and doom plesith more the Lord, than sacrifices doen.
4 Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.
Enhaunsyng of iyen is alargyng of the herte; the lanterne of wickid men is synne.
5 Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.
The thouytis of a stronge man ben euere in abundaunce; but ech slow man is euere in nedynesse.
6 Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.
He that gaderith tresours bi the tunge of a leesing, is veyne, and with outen herte; and he schal be hurtlid to the snaris of deth.
7 Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.
The raueyns of vnpitouse men schulen drawe hem doun; for thei nolden do doom.
8 Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.
The weiward weie of a man is alien fro God; but the werk of hym that is cleene, is riytful.
9 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.
It is betere to sitte in the corner of an hous with oute roof, than with a womman ful of chydyng, and in a comyn hous.
10 Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.
The soule of an vnpitouse man desirith yuel; he schal not haue merci on his neiybore.
11 Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.
Whanne a man ful of pestilence is punyschid, a litil man of wit schal be the wisere; and if he sueth a wijs man, he schal take kunnyng.
12 До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.
A iust man of the hous of a wickid man thenkith, to withdrawe wickid men fro yuel.
13 Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.
He that stoppith his eere at the cry of a pore man, schal crye also, and schal not be herd.
14 Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.
A yift hid quenchith chidyngis; and a yift in bosum quenchith the moost indignacioun.
15 Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.
It is ioye to a iust man to make doom; and it is drede to hem that worchen wickidnesse.
16 Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.
A man that errith fro the weie of doctryn, schal dwelle in the cumpany of giauntis.
17 Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.
He that loueth metis, schal be in nedynesse; he that loueth wiyn and fatte thingis, schal not be maad riche.
18 Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.
An vnpitouse man schal be youun for a iust man; and a wickid man schal be youun for a riytful man.
19 Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.
It is betere to dwelle in a desert lond, than with a womman ful of chidyng, and wrathful.
20 Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.
Desirable tresoure and oile is in the dwelling places of a iust man; and an vnprudent man schal distrie it.
21 Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.
He that sueth riytfulnesse and mercy, schal fynde lijf and glorie.
22 До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.
A wijs man stiede `in to the citee of stronge men, and distriede the strengthe of trist therof.
23 Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.
He that kepith his mouth and his tunge, kepith his soule from angwischis.
24 Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.
A proude man and boosteere is clepid a fool, that worchith pride in ire.
25 Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —
Desiris sleen a slow man; for hise hondis nolden worche ony thing.
26 він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.
Al dai he coueitith and desirith; but he that is a iust man, schal yyue, and schal not ceesse.
27 Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.
The offringis of wickid men, that ben offrid of greet trespas, ben abhomynable.
28 Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.
A fals witnesse schal perische; a man obedient schal speke victorie.
29 Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.
A wickid man makith sad his cheer vnschamefastli; but he that is riytful, amendith his weie.
30 Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.
No wisdom is, no prudence is, no counsel is ayens the Lord.
31 Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!
An hors is maad redi to the dai of batel; but the Lord schal yyue helthe.
