Приповісті 21
1 Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.
The king's heart [is] in the hand of the LORD, [as] the rivers of water: he turneth it whithersoever he will.
2 Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.
Every way of a man [is] right in his own eyes: but the LORD pondereth the hearts.
3 Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.
To do justice and judgment [is] more acceptable to the LORD than sacrifice.
4 Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.
A high look, and a proud heart, [and] the plowing of the wicked, [is] sin.
5 Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.
The thoughts of the diligent [tend] only to plenteousness; but of every one [that is] hasty only to want.
6 Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.
The getting of treasures by a lying tongue [is] a vanity tossed to and fro by them that seek death.
7 Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.
The robbery of the wicked shall destroy them; because they refuse to do judgment.
8 Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.
The way of man [is] froward and strange: but [as for] the pure, his work [is] right.
9 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.
[It is] better to dwell in a corner of the house-top, than with a brawling woman in a wide house.
10 Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.
The soul of the wicked desireth evil: his neighbor findeth no favor in his eyes.
11 Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.
When the scorner is punished, the simple is made wise: and when the wise is instructed, he receiveth knowledge.
12 До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.
The righteous [man] wisely considereth the house of the wicked: [but God] overthroweth the wicked for [their] wickedness.
13 Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.
Whoever stoppeth his ears at the cry of the poor, he also shall cry himself, but shall not be heard.
14 Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.
A gift in secret pacifieth anger: and a reward in the bosom, strong wrath.
15 Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.
[It is] joy to the just to do judgment: but destruction [shall be] to the workers of iniquity.
16 Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.
The man that wandereth out of the way of understanding shall remain in the congregation of the dead.
17 Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.
He that loveth pleasure [shall be] a poor man: he that loveth wine and oil shall not be rich.
18 Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.
The wicked [shall be] a ransom for the righteous, and the transgressor for the upright.
19 Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.
[It is] better to dwell in the wilderness, than with a contentious and an angry woman.
20 Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.
[There is] a treasure to be desired, and oil in the dwelling of the wise; but a foolish man spendeth it up.
21 Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.
He that followeth after righteousness and mercy findeth life, righteousness, and honor.
22 До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.
A wise [man] scaleth the city of the mighty, and casteth down the strength of its confidence.
23 Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.
Whoever keepeth his mouth and his tongue keepeth his soul from troubles.
24 Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.
Proud [and] haughty scorner [is] his name, who dealeth in proud wrath.
25 Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —
The desire of the slothful killeth him; for his hands refuse to labor.
26 він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.
He coveteth greedily all the day long: but the righteous giveth and spareth not.
27 Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.
The sacrifice of the wicked [is] abomination: how much more, [when] he bringeth it with a wicked mind?
28 Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.
A false witness shall perish: but the man that heareth speaketh constantly.
29 Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.
A wicked man hardeneth his face: but [as for] the upright, he directeth his way.
30 Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.
[There is] no wisdom nor understanding nor counsel against the LORD.
31 Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!
The horse [is] prepared against the day of battle: but safety [is] from the LORD.
