Приповісті 21
1 Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.
The king’s heart is in the hand of the LORD as the watercourses: he turneth it whithersoever he will.
2 Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.
Every way of a man is right in his own eyes: but the LORD weigheth the hearts.
3 Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.
To do justice and judgment is more acceptable to the LORD than sacrifice.
4 Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.
An high look, and a proud heart, [even] the lamp of the wicked, is sin.
5 Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.
The thoughts of the diligent [tend] only to plenteousness: but every one that is hasty [hasteth] only to want.
6 Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.
The getting of treasures by a lying tongue is a vapour driven to and fro; they [that seek them] seek death.
7 Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.
The violence of the wicked shall sweep them away; because they refuse to do judgment.
8 Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.
The way of him that is laden with guilt is exceeding crooked: but as for the pure, his work is right.
9 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.
It is better to dwell in the corner of the housetop, than with a contentious woman in a wide house.
10 Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.
The soul of the wicked desireth evil: his neighbour findeth no favour in his eyes.
11 Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.
When the scorner is punished, the simple is made wise: and when the wise is instructed, he receiveth knowledge.
12 До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.
The righteous man considereth the house of the wicked; [how] the wicked are overthrown to [their] ruin.
13 Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.
Whoso stoppeth his ears at the cry of the poor, he also shall cry, but shall not be heard.
14 Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.
A gift in secret pacifieth anger, and a present in the bosom strong wrath.
15 Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.
It is joy to the righteous to do judgment; but it is a destruction to the workers of iniquity.
16 Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.
The man that wandereth out of the way of understanding shall rest in the congregation of the dead.
17 Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.
He that loveth pleasure shall be a poor man: he that loveth wine and oil shall not be rich.
18 Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.
The wicked is a ransom for the righteous; and the treacherous [cometh] in the stead of the upright.
19 Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.
It is better to dwell in a desert land, than with a contentious and fretful woman.
20 Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.
There is precious treasure and oil in the dwelling of the wise; but a foolish man swalloweth it up.
21 Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.
He that followeth after righteousness and mercy findeth life, righteousness, and honour.
22 До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.
A wise man scaleth the city of the mighty, and bringeth down the strength of the confidence thereof.
23 Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.
Whoso keepeth his mouth and his tongue keepeth his soul from troubles.
24 Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.
The proud and haughty man, scorner is his name, he worketh in the arrogance of pride.
25 Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —
The desire of the slothful killeth him; for his hands refuse to labour.
26 він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.
There is that coveteth greedily all the day long: but the righteous giveth and withholdeth not.
27 Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.
The sacrifice of the wicked is an abomination: how much more, when he bringeth it with a wicked mind!
28 Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.
A false witness shall perish: but the man that heareth shall speak unchallenged.
29 Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.
A wicked man hardeneth his face: but as for the upright, he ordereth his ways.
30 Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.
There is no wisdom nor understanding nor counsel against the LORD.
31 Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!
The horse is prepared against the day of battle: but victory is of the LORD,
