Приповісті 21
1 Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.
Like brooks of water is a king's heart in the hand of the Lord: whithersoever it pleaseth him doth he turn it.
2 Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.
Every way of a man is straight in his own eyes; but the Lord weigheth the hearts.
3 Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.
To exercise righteousness and justice is more acceptable to the Lord than sacrifice.
4 Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.
Haughtiness of the eyes, and an immoderate heart, are the sinful field of the wicked.
5 Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.
The plans of the diligent tend only to plenty; but every hasty man is [destined] only to want.
6 Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.
The getting of treasures by a tongue of falsehood is like the fleeting breath of those that seek death.
7 Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.
The robbery of the wicked will drag them away; because they refuse to execute justice.
8 Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.
Perverse is the way of the man that is estranged [from goodness]; but as for the pure, his work is upright.
9 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.
It is better to dwell in a corner of a roof, than with a quarrelsome woman in a roomy house.
10 Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.
The soul of the wicked longeth for evil: his neighbor findeth no grace in his eyes.
11 Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.
When the scorner is punished, the simple is made wise: and when the wise is taught intelligence, he receiveth knowledge.
12 До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.
The righteous regardeth attentively the house of the wicked; [but God] overturneth the wicked into unhappiness.
13 Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.
Whoso stoppeth his ears against the cry of the poor, he also will cry himself, but shall not be answered.
14 Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.
A gift in secret pacifieth anger, and a bribe in the bosom, strong fury.
15 Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.
It is joy to the righteous to execute justice; but it is a terror to wrong-doers.
16 Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.
The man that wandereth astray out of the way of intelligence shall rest in the assembly of the departed.
17 Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.
He that loveth pleasure will be a man of want: he that loveth wine and oil will not become rich.
18 Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.
The wicked shall be a ransom for the righteous, and the treacherous shall be put in the stead of the upright.
19 Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.
It is better to dwell in a desert land, than with a quarrelsome and vexatious woman.
20 Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.
There are a desirable treasure and oil in the dwelling of the wise; but a foolish man will swallow it up.
21 Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.
He that pursueth righteousness and kindness will find life, righteousness, and honor.
22 До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.
A wise man scaleth the city of the mighty, and casteth down the strength in which they trusted.
23 Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.
Whoso guardeth his mouth and his tongue guardeth his soul against distresses.
24 Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.
The presumptuous and proud, scorner is his name, dealeth in the wrath of presumption.
25 Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —
The longing of the slothful will kill him; for his hands refuse to labor.
26 він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.
All the day he feeleth a great longing; but the righteous giveth and withholdeth not.
27 Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.
The sacrifice of the wicked is an abomination: how much more, when he bringeth it with a sinful purpose?
28 Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.
A lying witness shall perish; but the man that is obedient [to the law] can speak for ever.
29 Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.
A wicked man showeth impudence in his face; but as for the upright, he will consider well his way.
30 Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.
There is no wisdom nor understanding nor counsel against the Lord.
31 Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!
The horse is prepared for the day of battle; but with the Lord is the victory.
