< Приповісті 21 >
1 Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.
The king's heart is in the hand of the LORD, as the rivers of water: he turns it anywhere he will.
2 Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.
Every way of a man is right in his own eyes: but the LORD ponders the hearts.
3 Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.
To do justice and judgment is more acceptable to the LORD than sacrifice.
4 Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.
An high look, and a proud heart, and the plowing of the wicked, is sin.
5 Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.
The thoughts of the diligent tend only to plenteousness; but of every one that is hasty only to lack.
6 Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.
The getting of treasures by a lying tongue is a vanity tossed back and forth of them that seek death.
7 Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.
The robbery of the wicked shall destroy them; because they refuse to do judgment.
8 Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.
The way of man is perverse and strange: but as for the pure, his work is right.
9 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.
It is better to dwell in a corner of the housetop, than with a brawling woman in a wide house.
10 Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.
The soul of the wicked desires evil: his neighbour finds no favour in his eyes.
11 Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.
When the scorner is punished, the simple is made wise: and when the wise is instructed, he receives knowledge.
12 До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.
The righteous man wisely considers the house of the wicked: but God overthrows the wicked for their wickedness.
13 Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.
Whoso stops his ears at the cry of the poor, he also shall cry himself, but shall not be heard.
14 Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.
A gift in secret pacifies anger: and a reward in the bosom strong wrath.
15 Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.
It is joy to the just to do judgment: but destruction shall be to the workers of iniquity.
16 Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.
The man that wanders out of the way of understanding shall remain in the congregation of the dead.
17 Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.
He that loves pleasure shall be a poor man: he that loves wine and oil shall not be rich.
18 Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.
The wicked shall be a ransom for the righteous, and the transgressor for the upright.
19 Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.
It is better to dwell in the wilderness, than with a contentious and an angry woman.
20 Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.
There is treasure to be desired and oil in the dwelling of the wise; but a foolish man spends it up.
21 Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.
He that follows after righteousness and mercy finds life, righteousness, and honour.
22 До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.
A wise man scales the city of the mighty, and casts down the strength of the confidence thereof.
23 Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.
Whoso keeps his mouth and his tongue keeps his soul from troubles.
24 Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.
Proud and haughty scorner is his name, who deals in proud wrath.
25 Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —
The desire of the slothful kills him; for his hands refuse to labour.
26 він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.
He covers greedily all the day long: but the righteous gives and spares not.
27 Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.
The sacrifice of the wicked is abomination: how much more, when he brings it with a wicked mind?
28 Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.
A false witness shall perish: but the man that hears speaks constantly.
29 Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.
A wicked man hardens his face: but as for the upright, he directs his way.
30 Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.
There is no wisdom nor understanding nor counsel against the LORD.
31 Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!
The horse is prepared against the day of battle: but safety is of the LORD.