< Приповісті 21 >
1 Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.
En Konges hjerte er Bække i HERRENs hånd, han leder det hen, hvor han vil.
2 Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.
En Mand holder al sin Færd for ret, men HERREN vejer Hjerter.
3 Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.
At øve Ret og Skel er mere værd for HERREN end Offer.
4 Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.
Hovmodige Øjne, et opblæst Hjerte, selv gudløses Nyjord er Synd.
5 Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.
Kun Overflod bringer den flittiges Råd, hver, som har Hastværk, får kun Tab.
6 Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.
At skabe sig Rigdom ved Løgnetunge er Jag efter Vind i Dødens Snarer.
7 Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.
Gudløses Voldsfærd bortriver dem selv, thi de vægrer sig ved at øve Ret.
8 Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.
Skyldtynget Mand går Krogveje, den renes Gerning er ligetil.
9 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.
Hellere bo i en Krog på Taget end fælles Hus med frættekær Kvinde.
10 Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.
Den gudløses Sjæl har Lyst til ondt, hans Øjne ynker ikke hans Næste.
11 Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.
Må Spotter bøde, bliver tankeløs klog, har Vismand Fremgang, da vinder han kundskab.
12 До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.
Den Retfærdige har Øje med den gudløses Hus, han styrter gudløse Folk i Ulykke.
13 Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.
Hvo Øret lukker for Småmands Skrig, skal råbe selv og ikke få Svar.
14 Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.
Lønlig Gave mildner Vrede, Stikpenge i Brystfolden voldsom Harme.
15 Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.
Rettens Gænge er den retfærdiges Glæde, men Udådsmændenes Rædsel.
16 Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.
Den, der farer vild fra Kløgtens Vej, skal havne i Skyggers Forsamling.
17 Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.
Lyst til Morskab fører i Trang, Lyst til Olie og Vin gør ej rig.
18 Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.
Den gudløse bliver Løsepenge for den retfærdige, den troløse kommer i retsindiges Sted.
19 Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.
Hellere bo i et Ørkenland end hos en trættekær, arrig Kvinde.
20 Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.
I den vises Bolig er kostelig Skat og Olie, en Tåbe af et Menneske øder det.
21 Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.
Den, der higer efter Retfærd og Godhed vinder sig Liv og Ære.
22 До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.
Vismand stormer Heltes By og styrter Værnet, den stolede på.
23 Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.
Den, der vogter sin Mund og sin Tunge, vogter sit Liv for Trængsler. -
24 Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.
Den opblæste stolte kaldes en Spotter, han handler frækt i Hovmod.
25 Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —
Den lades Attrå bliver hans Død, thi hans Hænder vil intet bestille.
26 він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.
Ugerningsmand er stadig i Trang, den retfærdige giver uden at spare.
27 Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.
Vederstyggeligt er de gudløses Offer, især når det ofres for Skændselsdåd.
28 Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.
Løgnagtigt Vidne går under, Mand, som vil høre, kan tale fremdeles.
29 Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.
Den gudløse optræder frækt, den retsindige overtænker sin Vej.
30 Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.
Visdom er intet, Indsigt er intet, Råd er intet over for HERREN.
31 Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!
Hest holdes rede til Stridens Dag, men Sejren er HERRENs Sag.