Приповісті 21
1 Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.
Kongens Hjerte i Herrens Haand er Vandbække; til alt det, han vil, bøjer han det.
2 Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.
Alle en Mands Veje ere rette for hans egne Øjne; men Herren vejer Hjerter.
3 Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.
At øve Retfærdighed og Ret er Herren kærere end Offer.
4 Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.
Øjnenes Hovmod og Hjertets Stolthed, de ugudeliges Lampe, er Synd.
5 Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.
Den flittiges Tanker bringe kun Overflod, men den ilfærdiges bringe det kun til Mangel.
6 Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.
At arbejde paa at samle Liggendefæ ved en falsk Tunge er Dunst, som bortvejres hos dem, som søge Døden.
7 Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.
De ugudeliges Ødelæggelse river dem bort; thi de have vægret sig ved at gøre Ret.
8 Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.
En skyldbetynget Mand gaar Krogveje; men den renes Gerning er ligefrem.
9 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.
Det er bedre at bo i et Hjørne paa Taget end hos en trættekær Kvinde og i Hus sammen.
10 Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.
Den ugudeliges Sjæl har Lyst til det onde; hans Ven finder ikke Naade for hans Øjne.
11 Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.
Naar man lægger Straf paa en Spotter, bliver den uerfarne viis, og naar man belærer den vise, skal han modtage Kundskab.
12 До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.
Den retfærdige agter paa den ugudeliges Hus, naar det styrter de ugudelige i Ulykke.
13 Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.
Hvo som stopper sit Øre for den ringes Raab, han, ja, han skal raabe og ikke bønhøres.
14 Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.
En Gave i Løndom stiller Vrede, og en Skænk i Smug stiller heftig Fortørnelse.
15 Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.
Det bliver den retfærdige en Glæde at have gjort Ret; men der er Fordærvelse for dem, som gøre Uret.
16 Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.
Et Menneske, som farer vild fra Klogskabs Vej, skal hvile i Dødningers Forsamling.
17 Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.
Den, som elsker Glæde, skal have Mangel; den, som elsker Vin og Olie, skal ikke blive rig.
18 Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.
Den ugudelige bliver Løsepenge for den retfærdige og den troløse for de oprigtige.
19 Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.
Det er bedre at bo i et øde Land end hos en trættekær og arrig Kvinde.
20 Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.
I den vises Bolig er der kosteligt Liggendefæ og Olie; men et daarligt Menneske opsluger det.
21 Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.
Hvo der søger efter Retfærdighed og Miskundhed, skal finde Liv, Retfærdighed og Ære.
22 До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.
Den vise stormede de vældiges Stad og nedstyrtede dens sikre Værn.
23 Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.
Hvo der bevarer sin Mund og sin Tunge, bevarer sin Sjæl fra Trængsler.
24 Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.
Den pralende stolte, hans Navn er Spotter; han handler i Stoltheds Overmod.
25 Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —
Den lades Begæring dræber ham; thi hans Hænder have vægret sig ved at gøre noget.
26 він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.
Han begærer og begærer den hele Dag; men den retfærdige giver og holder ikke tilbage.
27 Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.
De ugudeliges Offer er en Vederstyggelighed, meget mere naar de bringe det med et skændigt Forsæt.
28 Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.
Et løgnagtigt Vidne skal omkomme; men en Mand, som hører efter, vil altid kunne tale igen.
29 Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.
En ugudelig Mand forhærder sit Ansigt; men den oprigtige han befæster sin Vej.
30 Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.
Der gælder ikke Visdom, ej heller Forstand, ej heller Raad over for Herren.
31 Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!
Hesten beredes til Krigens Dag, men Frelsen hører Herren til.
