Приповісті 21
1 Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.
Sangpahrang ak kawlung taw Bawipa kutawh awm nawh, tui ang lawngnaak amyihna a ngaih ngaihnaak awh sawi hy.
2 Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.
Thlang boeih ing amimah khawsak boeih thym sak hy; cehlai Bawipa ing kawlung ni a thoek.
3 Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.
Hyih phum anglakawh ak thym ingkaw ak dyngna them sai ce Bawipa haiawh do kawina awm bet hy.
4 Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.
Chah ak deng mikdai ingkaw ak oequ kawlung, thlakche a maihchoei taw thawlhnaak ni.
5 Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.
Kawdung ing bi ak bi boei nawh, thin-tawnoekna bi ak bi khawdeng hy.
6 Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.
Thailatnaak ing them huhnaak taw cingmai ingkaw thihnaak thang ak dyn ing myih hy.
7 Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.
Thlakchekhqi taw a mi seetnaak ing amimah thoeng khqi kaw, themleek sai ami maa ak caming.
8 Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.
Thawlh ak saikung a lam taw kawi nawh, themleek ak saikung bi bi taw laang hy.
9 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.
Hqo ak hu poepa nu ingqawi im khuioet awh awm haih anglakawh im hlepawh awm leek bet hy.
10 Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.
Thlakche ak kawlung ing them amak leek lungna nawh, imceng thlang ing anih venawh qeennaak am hu thai hy.
11 Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.
Thlang ak thekhanaak toelna a awm awh, thlang zapkhqi ing cyihnaak taakna unawh; thlakcyi cawngpyina a awm awh a simnaak pung khqoet hy.
12 До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.
Thlakdyng ing thlakche imkhui ce khawsimnaak ing toek nawh, thlakche taw a sai seetnaak caming plamtham hy.
13 Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.
Khawdeng ak khyy awh ang haa ak bym taw amah ak khyy lawtawh haa bym pekna awm lawt kaw.
14 Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.
Ang hypna kutdo ing kawso qeem sak nawh, hibai khui awhkaw ang hyp kutdo ing ak tlo soeih kawso dip sak hy.
15 Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.
Ak dyng awitlyknaak taw thlakdyng ham zeelnaakna awm nawh, thlakche ham thihnaak kawina awm hy.
16 Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.
Cyihnaak lam awhkawng ak pleng taw thlakthikhqi venawh cun kaw.
17 Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.
Nawmnaak ak hlahdam ing khawdeng nawh, zu ingkaw situi ak lungnaak ing am boei kaw.
18 Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.
Thlakche taw thlakdyng ham, thlang amak ypawm taw thlang ypawm ham tlannaak ni.
19 Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.
Kaw boen nawh hqo ak hu poepa nu ingqawi kutoetna awm haih anglakawh kqawng-qamna awm leek bet hy.
20 Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.
Thlakcyi a awmnaak imkhui taw qo ingkaw situi a phuk tlo tlo ing bee nawh, thlakqaw a awmnaak imkhui taw awtoem aitoem kaw.
21 Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.
Dyngnaak ingkaw lungnaak ak sui ing hqingnaak, dyngnaak ingkaw kyihcahnaakkhqi ce hu kaw.
22 До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.
Thlakcyi ing thlang ak thamah soeih a khaw ce tlyk nawh a ypnaak vawng awm hqee pe hy.
23 Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.
A hui am lai ak syyp sak thlang taw kyinaak awhkawng loet kaw.
24 Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.
Thlak oequ ingkaw ak hoel qu thlang taw “thlakche” mingna nawh oequnaak ing a khawboe bee hy.
25 Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —
Thakdam thlang a ngaihnaak taw amah a thihnaakna awm kaw, a kut ing bibi a ngak caming.
26 він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.
Khawnghyyp khui kamvaanaak ing them ak nai awm nawh; thlakdyng ingtaw pe nawh, ikawm am hai hy.
27 Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.
Thlangthawlh hyih phum taw tuih leh kap nawh, amak leek cainaak ing a lawpyi khqoet taw kawmyih nanu tuih ang cuuk khqoet kaw!
28 Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.
Amak thym simpyikung taw qeeng kawm saw; cehlai ak thym awi ak zaa ing awih thym ce kqawn hy.
29 Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.
Thlakche ing qalleek mikhai toen qu sak nawh, thlakdyng ingtaw a cehnaak lamawh poek-ngaihnaak ta hy.
30 Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.
Bawipa ingqawi ak kalh qu cyihnaak, simnaak, khawkhannaak am awm hy.
31 Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!
Meqang taw qal tuknaak hamna toenna awm moe, noengnaak taw Bawipa koe ni.
