< Приповісті 21 >

1 Во́дні пото́ки — царе́ве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеро́вує.
Siangpahrang ih palung loe, vapui baktiah Angraeng ban ah oh moe, a koehhaih ahmuen bangah longh.
2 Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.
Kami maeto boih mah a caehhaih loklam to toeng, tiah poek; toe Angraeng loe palungthin ni khingh.
3 Справедливість та правду чинити — для Господа це добірні́ше за жертву.
Angbawnhaih ah paek ih hmuen pongah loe, katoengah sak ih hmuen, katoengah lokcaekhaih to Angraeng mah koeh kue.
4 Муж гордого ока та серця надутого — несправедливий, а світильник безбожних — це гріх.
Azat panoek ai mik tamdai hoi amoek palungthin, kahoih ai kami ih hmaithaw loe zaehaih hae ni.
5 Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапли́вий — на збиток.
Poek het pacoengah toksah kami loe angraeng, tawt kaak hoi toksah kami loe amtang.
6 Набува́ння майна язико́м неправдивим — це скоромину́ща марно́та шукаючих смерти.
Lok amlaihaih hoi hak ih hmuen loe kazawk tamai hoi duekhaih thaang ah ni oh.
7 Насильство безбожних пряму́є на них, бо пра́ва чинити не хо́чуть.
Kahoih ai kaminawk loe kahoih hmuen to sak koeh o ai pongah, a sak o ih sethaih hmuen mah angmacae to amrosak tih.
8 Дорога злочинця крута́, а чистий — прями́й його чин.
Kami caehhaih loklam loe angkawnh; toe poekciim kami toksakhaih loe toeng.
9 Ліпше жити в куті́ на даху́, ніж з сварливою жінкою в спі́льному домі.
Angzoeh koeh zu hoiah kawk parai im ah oh pongah loe, imphu ranui ih im takii ah oh to hoih kue.
10 Лихого жадає душа нечестивого, і в о́чах його ближній його не отримає милости.
Kahoih ai kami loe uthaih palung to tawnh; a imtaeng kami nuiah doeh tahmenhaih tawn ai.
11 Як карають глумли́вця мудріє безумний, а як мудрого вчать, — знання́ набуває.
Kahoih ai kami danpaek naah, poek tawn ai kami to palungha lat; palungha kami thuitaek naah loe anih mah panoekhaih to hak.
12 До дому свого пригляда́ється праведний, а безбожний дово́дить до зла.
Katoeng kami loe kahoih ai kami ih im to palunghahaih hoiah khet; toe kahoih ai kami loe a sak ih sethaih pongah amrosak.
13 Хто вухо своє затикає від зо́йку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.
Amtang kami qah naah naa tamuep kami loe, a qah naah mi mah doeh tahngai pae mak ai.
14 Таємний дару́нок пога́шує гнів, а нея́вний гости́нець — лють сильну.
Tamquta hoi paek ih tangqum mah palungphuihaih dipsak; tamquta hoi paek ih bokhaih tangqum mah kanung parai palungphuihaih to dipsak.
15 Радість праведному — правосу́ддя чинити, а злочи́нцеві — страх.
Kahoih kami loe katoeng hmuen sakhaih nuiah anghoehaih tawnh; toe sethaih sah kami hanah loe amrohaih ah oh.
16 Люди́на, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.
Palunghahaih loklam hoi amkhraeng kami loe kadueh kaminawk salakah ni anghak tih.
17 Хто любить весе́лощі, той немаю́чий, хто любить вино та оливу, той не збагаті́є.
Nawmhaih koeh kami loe amtang tih; mu hoi situi koeh kami doeh angraeng mak ai.
18 Безбожний — то викуп за праведного, а лукавий — за щирого.
Kahoih ai kami loe katoeng kami akranghaih ah oh moe, zaehaih sah kami loe katoeng kami hanah oh.
19 Ліпше сидіти в пусти́нній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.
Angzoeh koeh moe, poeksae zu hoi nawnto oh pongah loe, praezaek ah oh to hoih kue.
20 Скарб цінни́й та олива в мешка́нні премудрого, та нищить безумна люди́на його.
Palungha im ah loe buh hoi situi amthlai pok ah oh; toe kamthu loe a tawnh ih hmuennawk to tahmat boih.
21 Хто жене́ться за праведністю та за милістю, той знахо́дить життя, справедливість та славу.
Toenghaih hoi tahmenhaih pakrong kami loe hinghaih, toenghaih hoi ahmin pakoehhaih to hnuk.
22 До міста хоробрих уві́йде премудрий, і тверди́ню наді́ї його поруйнує.
Palungha kami loe thacak kami ih vangpui to tuk moe, nihcae mah oep o ih sipae to phraek pae thaih.
23 Хто стереже свої уста й свого язика́, той душу свою зберігає від лиха.
Pahni hoi palai cip kami loe raihaih thung hoi a hinghaih loih thai hanah angvaeng kami ah oh.
24 Надутий пихо́ю — насмішник ім'я́ йому, він робить усе із бундю́чним зухва́льством.
Amoek moe, palungphui thaih kami loe amoek kami, minawk pahnuithuih kami, tiah kawk o.
25 Пожада́ння лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити, —
Thasae kami loe bantha set pongah, vawthaih mah duehsak tih.
26 він кожного дня пожадли́во жадає, а справедливий дає та не жалує.
To baktih kami loe ni thokkruek angaihaih pop aep aep; toe katoeng kami loe paawt ai ah paek.
27 Жертва безбожних — оги́да, а надто тоді, як за ді́ло безчесне прино́ситься.
Kahoih ai kami mah paek ih angbawnhaih hmuen loe panuet thoh; anih mah kasae poekhaih palungthin hoi hmuen to sin nahaeloe kawkruk maw panuet thok aep tih!
28 Свідок брехливий загине, а люди́на, що слухає Боже, говори́тиме за́вжди.
Amsoem ai hnukungah kaom kami loe amro tih; toe lok thaih tangtang kami loe katoeng ah lokthuih.
29 Безбожна люди́на жорстока обличчям своїм, а невинний зміцня́є дорогу свою.
Kasae kami loe mikhmai pan thai ai; toe katoeng kami loe a caehhaih loklam to poek.
30 Нема мудрости, ані розуму, ані ради насу́проти Господа.
Angraeng ai ah loe palunghahaih, panoekhaih hoi sak atimhaih loe azom pui ni.
31 Приготовлений кінь на день бо́ю, але́ перемога від Господа!
Misatuk hanah hrang to suek coek boeh; toe misa pazawkhaih loe Angraeng ih ni.

< Приповісті 21 >