Приповісті 20
1 Вино — то насмі́шник, напій п'янки́й — галасу́н, і кожен, хто блу́дить у ньому, немудрий.
Mvinyo ni mdhihaki na kileo ni mgomvi; yeyote apotoshwaye navyo hana hekima.
2 Страх царя — як рик лева; хто до гніву дово́дить його́, — проти свого життя прогрішає.
Ghadhabu ya mfalme ni kama ngurumo ya simba; yeye amkasirishaye hupoteza uhai wake.
3 Слава люди́ні, що гнів покидає, а кожен глупа́к вибуха́є.
Ni kwa heshima ya mtu kujitenga ugomvi, bali kila mpumbavu ni mwepesi kugombana.
4 Лінивий не о́ре із о́сени, а захоче в жнива́ — і нічо́го нема.
Mvivu halimi kwa majira; kwa hiyo wakati wa mavuno hutazama lakini hapati chochote.
5 Рада в серці люди́ни — глибока вода, і розумна люди́на її повиче́рпує.
Makusudi ya moyo wa mwanadamu ni maji yenye kina, lakini mtu mwenye ufahamu huyachota.
6 Багато людей себе звуть милосердними, та вірну люди́ну хто зна́йде?
Watu wengi hujidai kuwa na upendo usiokoma, bali mtu mwaminifu ni nani awezaye kumpata?
7 У своїй непови́нності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його!
Mtu mwenye haki huishi maisha yasiyo na lawama, wamebarikiwa watoto wake baada yake.
8 Цар сидить на судде́вім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.
Wakati mfalme aketipo katika kiti chake cha enzi kuhukumu, hupepeta ubaya wote kwa macho yake.
9 Хто скаже: „Очи́стив я серце своє, очистився я від свого гріха́?“
Ni nani awezaye kusema, “Nimeuweka moyo wangu safi; mimi ni safi na sina dhambi?”
10 Вага неоднакова, неоднакова міра, — обо́є вони — то оги́да для Господа.
Mawe ya kupimia yaliyo tofauti na vipimo tofauti, Bwana huchukia vyote viwili.
11 Навіть юна́к буде пі́знаний з чи́нів своїх, — чи чин його чистий й чи про́стий.
Hata mtoto hujulikana kwa matendo yake, kama tabia yake ni safi na adili.
12 Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обо́є.
Masikio yasikiayo na macho yaonayo, Bwana ndiye alivifanya vyote viwili.
13 Не кохайся в спанні́, щоб не збідні́ти; розплю́щ свої очі — та хлібом наси́ться!
Usiupende usingizi la sivyo utakuwa maskini, uwe macho nawe utakuwa na chakula cha akiba.
14 „Зле, зле!“каже той, хто купує, а як пі́де собі, тоді хва́литься ку́пном.
“Haifai, haifai!” asema mnunuzi, kisha huondoka akijisifia ununuzi wake.
15 Є золото й пе́рел багато, та розумні уста́ — найцінніший то по́суд.
Dhahabu kunayo, na marijani kwa wingi, lakini midomo inenayo maarifa ni kito cha thamani kilicho adimu.
16 Візьми його о́діж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку візьми його за́став.
Chukua vazi la yule awekaye dhamana kwa ajili ya mgeni; lishikilie iwe dhamana kama anafanya hivyo kwa ajili ya mwanamke mpotovu.
17 Хліб з неправди солодкий люди́ні, та піско́м потім бу́дуть напо́внені у́ста її.
Chakula kilichopatikana kwa hila ni kitamu kwa mwanadamu, bali huishia na kinywa kilichojaa changarawe.
18 Тримаються за́міри радою, і війну прова́дь мудрими ра́дами.
Fanya mipango kwa kutafuta mashauri, ukipigana vita, tafuta maelekezo.
19 Виявляє обмо́вник таємне, а ти не втручайся до того, ле́гко хто розту́лює уста свої.
Maneno ya kusengenya husababisha kutokuaminika, kwa hiyo mwepuke mtu anayezungumza kupita kiasi.
20 Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед те́мряви!
Ikiwa mtu atamlaani baba yake au mama yake, taa yake itazimwa katika giza nene.
21 Спа́док спо́чатку заскоро набу́тий, — не буде кінець його поблагосло́влений!
Urithi upatikanao haraka mwanzoni, hautabarikiwa mwishoni.
22 Не кажи: „Надолу́жу я зло!“— май надію на Господа, і Він допоможе тобі.
Usiseme, “Nitakulipiza kwa ajili ya kosa hili!” Mngojee Bwana, naye atakuokoa.
23 Вага неоднакова — то оги́да для Господа, а ома́нливі ша́льки не добрі.
Bwana anachukia sana mawe ya kupimia ya udanganyifu, nazo mizani zisizo halali hazimpendezi.
24 Від Господа — кроки люди́ни, а люди́на — як вона зрозуміє дорогу свою?
Hatua za mtu huongozwa na Bwana. Anawezaje basi mtu yeyote kuelewa njia yake mwenyewe?
25 Тене́та люди́ні казати „святе́“нерозважно, а зго́дом свої обітни́ці досліджувати.
Ni mtego kwa mtu kuweka wakfu kitu kwa haraka na baada ya kitambo kidogo kufikiria tena nadhiri zake.
26 Мудрий цар розпо́рошить безбожних, і зве́рне на них своє ко́ло для мук.
Mfalme mwenye hekima hupepeta waovu, hulipitisha gurudumu la kupuria juu yao.
27 Дух люди́ни — світильник Господній, що все ну́тро обшукує.
Taa ya Bwana huchunguza roho ya mwanadamu, huchunguza utu wake wa ndani.
28 Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.
Upendo na uaminifu humweka mfalme salama, kwa njia ya upendo, kiti chake cha enzi huwa salama.
29 Окраса юна́цтва — їхня сила, а пишність стари́х — сивина́.
Utukufu wa vijana ni nguvu zao, mvi ni fahari ya uzee.
30 Синяки́ від побоїв — то масть лікува́льна на злого, та вдари нутру́ живота.
Mapigo na majeraha huusafisha ubaya, nayo michapo hutakasa utu wa ndani.
