Приповісті 20
1 Вино — то насмі́шник, напій п'янки́й — галасу́н, і кожен, хто блу́дить у ньому, немудрий.
luxuriosa res vinum et tumultuosa ebrietas quicumque his delectatur non erit sapiens
2 Страх царя — як рик лева; хто до гніву дово́дить його́, — проти свого життя прогрішає.
sicut rugitus leonis ita terror regis qui provocat eum peccat in animam suam
3 Слава люди́ні, що гнів покидає, а кожен глупа́к вибуха́є.
honor est homini qui separat se a contentionibus omnes autem stulti miscentur contumeliis
4 Лінивий не о́ре із о́сени, а захоче в жнива́ — і нічо́го нема.
propter frigus piger arare noluit mendicabit ergo aestate et non dabitur ei
5 Рада в серці люди́ни — глибока вода, і розумна люди́на її повиче́рпує.
sicut aqua profunda sic consilium in corde viri sed homo sapiens exhauriet illud
6 Багато людей себе звуть милосердними, та вірну люди́ну хто зна́йде?
multi homines misericordes vocantur virum autem fidelem quis inveniet
7 У своїй непови́нності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його!
iustus qui ambulat in simplicitate sua beatos post se filios derelinquet
8 Цар сидить на судде́вім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.
rex qui sedet in solio iudicii dissipat omne malum intuitu suo
9 Хто скаже: „Очи́стив я серце своє, очистився я від свого гріха́?“
quis potest dicere mundum est cor meum purus sum a peccato
10 Вага неоднакова, неоднакова міра, — обо́є вони — то оги́да для Господа.
pondus et pondus mensura et mensura utrumque abominabile est apud Deum
11 Навіть юна́к буде пі́знаний з чи́нів своїх, — чи чин його чистий й чи про́стий.
ex studiis suis intellegitur puer si munda et si recta sint opera eius
12 Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обо́є.
aurem audientem et oculum videntem Dominus fecit utrumque
13 Не кохайся в спанні́, щоб не збідні́ти; розплю́щ свої очі — та хлібом наси́ться!
noli diligere somnum ne te egestas opprimat aperi oculos tuos et saturare panibus
14 „Зле, зле!“каже той, хто купує, а як пі́де собі, тоді хва́литься ку́пном.
malum est malum est dicit omnis emptor et cum recesserit tunc gloriabitur
15 Є золото й пе́рел багато, та розумні уста́ — найцінніший то по́суд.
est aurum et multitudo gemmarum vas autem pretiosum labia scientiae
16 Візьми його о́діж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку візьми його за́став.
tolle vestimentum eius qui fideiussor extitit alieni et pro extraneis aufer pignus ab eo
17 Хліб з неправди солодкий люди́ні, та піско́м потім бу́дуть напо́внені у́ста її.
suavis est homini panis mendacii et postea implebitur os eius calculo
18 Тримаються за́міри радою, і війну прова́дь мудрими ра́дами.
cogitationes consiliis roborantur et gubernaculis tractanda sunt bella
19 Виявляє обмо́вник таємне, а ти не втручайся до того, ле́гко хто розту́лює уста свої.
ei qui revelat mysteria et ambulat fraudulenter et dilatat labia sua ne commiscearis
20 Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед те́мряви!
qui maledicit patri suo et matri extinguetur lucerna eius in mediis tenebris
21 Спа́док спо́чатку заскоро набу́тий, — не буде кінець його поблагосло́влений!
hereditas ad quam festinatur in principio in novissimo benedictione carebit
22 Не кажи: „Надолу́жу я зло!“— май надію на Господа, і Він допоможе тобі.
ne dicas reddam malum expecta Dominum et liberabit te
23 Вага неоднакова — то оги́да для Господа, а ома́нливі ша́льки не добрі.
abominatio est apud Deum pondus et pondus statera dolosa non est bona
24 Від Господа — кроки люди́ни, а люди́на — як вона зрозуміє дорогу свою?
a Domino diriguntur gressus viri quis autem hominum intellegere potest viam suam
25 Тене́та люди́ні казати „святе́“нерозважно, а зго́дом свої обітни́ці досліджувати.
ruina est hominis devorare sanctos et post vota tractare
26 Мудрий цар розпо́рошить безбожних, і зве́рне на них своє ко́ло для мук.
dissipat impios rex sapiens et curvat super eos fornicem
27 Дух люди́ни — світильник Господній, що все ну́тро обшукує.
lucerna Domini spiraculum hominis quae investigat omnia secreta ventris
28 Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.
misericordia et veritas custodiunt regem et roboratur clementia thronus eius
29 Окраса юна́цтва — їхня сила, а пишність стари́х — сивина́.
exultatio iuvenum fortitudo eorum et dignitas senum canities
30 Синяки́ від побоїв — то масть лікува́льна на злого, та вдари нутру́ живота.
livor vulneris absterget mala et plagae in secretioribus ventris
