Приповісті 20
1 Вино — то насмі́шник, напій п'янки́й — галасу́н, і кожен, хто блу́дить у ньому, немудрий.
Ein Spötter ist der Wein, ein Lärmer Bier; wer davon taumelt, ist nicht klug.
2 Страх царя — як рик лева; хто до гніву дово́дить його́, — проти свого життя прогрішає.
Wie eines jungen Löwen Knurren ist des Königs Unwillen; wenn er in Zorn gerät, verwirkt man schon sein Leben.
3 Слава люди́ні, що гнів покидає, а кожен глупа́к вибуха́є.
Für einen Mann ist's eine Ehre, einem Streite fernzubleiben, und nur ein Tor tut sich hervor.
4 Лінивий не о́ре із о́сени, а захоче в жнива́ — і нічо́го нема.
Im Herbste pflügt der Faule nicht; wenn er dann in der Ernte nachfragt, ist nichts da.
5 Рада в серці люди́ни — глибока вода, і розумна люди́на її повиче́рпує.
Wie Wasser in der Tiefe, ruht der Plan im Herzen eines Mannes; ein kluger Mann weiß es zu schöpfen.
6 Багато людей себе звуть милосердними, та вірну люди́ну хто зна́йде?
Gar mancher muß den Mann herbeirufen, dem Gutes er getan. Denn einen Dankbaren, wer kann ihn finden?
7 У своїй непови́нності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його!
Wenn jemand in Gerechtigkeit und Unschuld lebt, den ahmen seine Kinder nach.
8 Цар сидить на судде́вім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.
Ein König auf dem Richterstuhle der Gerechtigkeit soll mit den Augen jeden Übeltäter aufspüren!
9 Хто скаже: „Очи́стив я серце своє, очистився я від свого гріха́?“
Wer könnte sagen: "Gereinigt habe ich mein Herz, von meiner Lieblingssünde frei gemacht!"?
10 Вага неоднакова, неоднакова міра, — обо́є вони — то оги́да для Господа.
Zweifach Gewicht und zweifach Maß, sie beide sind dem Herrn ein Greuel.
11 Навіть юна́к буде пі́знаний з чи́нів своїх, — чи чин його чистий й чи про́стий.
Ein Knabe schon gibt sich in seinen Taten zu erkennen, ob krumm, ob grade wird sein Tun.
12 Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обо́є.
Das hörend Ohr, das sehend Auge, sie beide hat der Herr gemacht.
13 Не кохайся в спанні́, щоб не збідні́ти; розплю́щ свої очі — та хлібом наси́ться!
Lieb nicht den Schlaf, damit du nicht verarmst! Mach schon die Augen auf, solang du Brot in Fülle hast!
14 „Зле, зле!“каже той, хто купує, а як пі́де собі, тоді хва́литься ку́пном.
"Wie schlecht, wie schlecht!" sagt da ein Käufer; doch ist es sein geworden, rühmt er sich.
15 Є золото й пе́рел багато, та розумні уста́ — найцінніший то по́суд.
Hat man auch Gold und Perlen eine Menge, ein gläsernes Gefäß ist eines Anwalts Rede.
16 Візьми його о́діж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку візьми його за́став.
Wer einem andern bürgt, dem kann sein eigen Kleid genommen werden; gepfändet wird er Fremder wegen.
17 Хліб з неправди солодкий люди́ні, та піско́м потім бу́дуть напо́внені у́ста її.
Süß schmeckt dem Mann das Brot der Lüge; doch hintendrein füllt sich sein Mund mit Kieselstein.
18 Тримаються за́міри радою, і війну прова́дь мудрими ра́дами.
Die Pläne prüfe durch Beratung! Mit Klugheit führe Krieg!
19 Виявляє обмо́вник таємне, а ти не втручайся до того, ле́гко хто розту́лює уста свої.
Geheimnisse verrät, wer stets auf Wanderschaft. Drum gib mit Plaudermäulern dich nicht ab!
20 Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед те́мряви!
Wer auf den Vater und die Mutter wenig gibt, des Licht verlöscht im Dunkeln.
21 Спа́док спо́чатку заскоро набу́тий, — не буде кінець його поблагосло́влений!
Besitz, zu Anbeginn in Hast erworben, bleibt doch am Ende ohne Segen.
22 Не кажи: „Надолу́жу я зло!“— май надію на Господа, і Він допоможе тобі.
Sprich nicht. "Ich muß den bittern Kelch zur Neige trinken." Nein, hoffe auf den Herrn! Er kann dir helfen.
23 Вага неоднакова — то оги́да для Господа, а ома́нливі ша́льки не добрі.
Ein Greuel für den Herrn ist zweierlei Gewicht; nichts nützt die falsche Waage.
24 Від Господа — кроки люди́ни, а люди́на — як вона зрозуміє дорогу свою?
Des Mannes Schritte sind vom Herrn bestimmt; wie kann ein Mensch sich selber seinen Weg bestimmen?
25 Тене́та люди́ні казати „святе́“нерозважно, а зго́дом свої обітни́ці досліджувати.
Gefährlich ist's für Menschen, Heiliges vorschnell zu versprechen und nachher das Gelobte wiederum zu überlegen.
26 Мудрий цар розпо́рошить безбожних, і зве́рне на них своє ко́ло для мук.
Ein weiser König späht die Frevler aus, vergilt an ihnen Unordnung.
27 Дух люди́ни — світильник Господній, що все ну́тро обшукує.
Des Menschen Geist ist vor dem Herren licht, und er durchforscht sein Innerstes.
28 Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.
Der König hütet immerwährend Huld; durch Liebe stützt er seinen Thron.
29 Окраса юна́цтва — їхня сила, а пишність стари́х — сивина́.
Der Ruhm der Jünglinge ist ihre Stärke; der Greise Schmuck ist graues Haar.
30 Синяки́ від побоїв — то масть лікува́льна на злого, та вдари нутру́ живота.
Wenn eine Wunde schwärt, Umschläge bringen Linderung, so Schläge auch dem Herzensgrunde.
