Приповісті 20
1 Вино — то насмі́шник, напій п'янки́й — галасу́н, і кожен, хто блу́дить у ньому, немудрий.
C’est une chose luxurieuse que le vin; et l’ivresse est tumultueuse: quiconque y met son plaisir ne sera pas sage.
2 Страх царя — як рик лева; хто до гніву дово́дить його́, — проти свого життя прогрішає.
Comme le rugissement du lion, ainsi est la terreur du roi: celui qui le provoque pèche contre son âme.
3 Слава люди́ні, що гнів покидає, а кожен глупа́к вибуха́є.
C’est un honneur pour l’homme, de se séparer des contestations; mais tous les insensés s’immiscent dans des affaires ignominieuses.
4 Лінивий не о́ре із о́сени, а захоче в жнива́ — і нічо́го нема.
À cause du froid, le paresseux n’a pas voulu labourer; il mendiera donc pendant l’été, et il ne lui sera rien donné.
5 Рада в серці люди́ни — глибока вода, і розумна люди́на її повиче́рпує.
Comme une eau profonde, ainsi est le conseil dans le cœur de l’homme; mais l’homme sage l’épuisera.
6 Багато людей себе звуть милосердними, та вірну люди́ну хто зна́йде?
Beaucoup d’hommes sont appelés miséricordieux; mais un homme fidèle, qui le trouvera?
7 У своїй непови́нності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його!
Le juste qui marche dans sa simplicité laissera après lui des enfants bienheureux.
8 Цар сидить на судде́вім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.
Le roi qui est assis sur le trône de la justice dissipe tout le mal par son regard.
9 Хто скаже: „Очи́стив я серце своє, очистився я від свого гріха́?“
Qui peut dire: Mon cœur est pur, je suis pur de péché?
10 Вага неоднакова, неоднакова міра, — обо́є вони — то оги́да для Господа.
Un poids et un poids, une mesure et une mesure, l’un et l’autre sont abominables auprès de Dieu.
11 Навіть юна́к буде пі́знаний з чи́нів своїх, — чи чин його чистий й чи про́стий.
Par ses inclinations un enfant est connu: si ses œuvres sont pures et droites.
12 Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обо́є.
L’oreille qui entend et l’œil qui voit, le Seigneur a fait l’un et l’autre.
13 Не кохайся в спанні́, щоб не збідні́ти; розплю́щ свої очі — та хлібом наси́ться!
N’aime pas le sommeil, de peur que la détresse ne t’accable; ouvre les yeux et rassasie-toi de pain.
14 „Зле, зле!“каже той, хто купує, а як пі́де собі, тоді хва́литься ку́пном.
C’est mauvais, c’est mauvais, dit tout acheteur; et après qu’il se sera retiré, alors il se glorifiera.
15 Є золото й пе́рел багато, та розумні уста́ — найцінніший то по́суд.
Il y a de l’or et une multitude de pierreries; mais c’est un vase précieux que les lèvres savantes.
16 Візьми його о́діж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку візьми його за́став.
Prends le vêtement de celui qui s’est fait caution pour un étranger; et parce qu’il a répondu pour des étrangers, emporte un gage de lui.
17 Хліб з неправди солодкий люди́ні, та піско́м потім бу́дуть напо́внені у́ста її.
Un pain de mensonge est doux à l’homme; mais, ensuite, sa bouche sera remplie de gravier.
18 Тримаються за́міри радою, і війну прова́дь мудрими ра́дами.
Les pensées s’affermissent par les conseils, et c’est par de sages directions que doivent être conduites les guerres.
19 Виявляє обмо́вник таємне, а ти не втручайся до того, ле́гко хто розту́лює уста свої.
Quant à celui qui révèle les secrets, qui marche frauduleusement, et qui dilate ses lèvres, ne te lie pas avec lui.
20 Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед те́мряви!
Celui qui maudit son père et sa mère, sa lampe s’éteindra au milieu des ténèbres.
21 Спа́док спо́чатку заскоро набу́тий, — не буде кінець його поблагосло́влений!
L’héritage vers lequel on se précipite dès le premier instant sera à la fin privé de bénédiction.
22 Не кажи: „Надолу́жу я зло!“— май надію на Господа, і Він допоможе тобі.
Ne dis point: Je rendrai le mal; attends le Seigneur, et il te délivrera.
23 Вага неоднакова — то оги́да для Господа, а ома́нливі ша́льки не добрі.
C’est une abomination auprès du Seigneur, qu’un poids et un poids: la balance trompeuse n’est pas bonne.
24 Від Господа — кроки люди́ни, а люди́на — як вона зрозуміє дорогу свою?
Par le Seigneur sont dirigés les pas de l’homme; mais qui des hommes peut comprendre sa voie?
25 Тене́та люди́ні казати „святе́“нерозважно, а зго́дом свої обітни́ці досліджувати.
C’est une ruine pour l’homme de dévorer les saints, et après des vœux, de se rétracter.
26 Мудрий цар розпо́рошить безбожних, і зве́рне на них своє ко́ло для мук.
Un roi sage dissipe les impies, et courbe sur eux un arc de triomphe.
27 Дух люди́ни — світильник Господній, що все ну́тро обшукує.
Le souffle de l’homme est une lampe du Seigneur, laquelle découvre les parties intimes du corps.
28 Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.
La miséricorde et la vérité gardent le roi, et par la clémence est affermi son trône.
29 Окраса юна́цтва — їхня сила, а пишність стари́х — сивина́.
La joie des jeunes hommes, c’est leur force; et la dignité des vieillards, les cheveux blancs.
30 Синяки́ від побоїв — то масть лікува́льна на злого, та вдари нутру́ живота.
La lividité d’une blessure fera disparaître le mal; et les plaies dans les parties les plus intimes du corps le feront disparaître aussi.
