Приповісті 20
1 Вино — то насмі́шник, напій п'янки́й — галасу́н, і кожен, хто блу́дить у ньому, немудрий.
Wine [is] a mocker, strong drink [is] raging: and whoever is deceived by it is not wise.
2 Страх царя — як рик лева; хто до гніву дово́дить його́, — проти свого життя прогрішає.
The fear of a king [is] as the roaring of a lion: [whoever] provoketh him to anger sinneth [against] his own soul.
3 Слава люди́ні, що гнів покидає, а кожен глупа́к вибуха́є.
[It is] an honor for a man to cease from strife: but every fool will be meddling.
4 Лінивий не о́ре із о́сени, а захоче в жнива́ — і нічо́го нема.
The sluggard will not plow by reason of the cold; [therefore] shall he beg in harvest, and [have] nothing.
5 Рада в серці люди́ни — глибока вода, і розумна люди́на її повиче́рпує.
Counsel in the heart of man [is like] deep water; but a man of understanding will draw it out.
6 Багато людей себе звуть милосердними, та вірну люди́ну хто зна́йде?
Most men will proclaim every one his own goodness: but a faithful man who can find?
7 У своїй непови́нності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його!
The just [man] walketh in his integrity: his children [are] blessed after him.
8 Цар сидить на судде́вім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.
A king that sitteth on the throne of judgment scattereth away all evil with his eyes.
9 Хто скаже: „Очи́стив я серце своє, очистився я від свого гріха́?“
Who can say, I have made my heart clean, I am pure from my sin?
10 Вага неоднакова, неоднакова міра, — обо́є вони — то оги́да для Господа.
Divers weights, [and] divers measures, both of them [are] alike abomination to the LORD.
11 Навіть юна́к буде пі́знаний з чи́нів своїх, — чи чин його чистий й чи про́стий.
Even a child is known by his doings, whether his work [is] pure, and whether [it is] right.
12 Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обо́є.
The hearing ear, and the seeing eye, the LORD hath made even both of them.
13 Не кохайся в спанні́, щоб не збідні́ти; розплю́щ свої очі — та хлібом наси́ться!
Love not sleep, lest thou come to poverty; open thy eyes, [and] thou shalt be satisfied with bread.
14 „Зле, зле!“каже той, хто купує, а як пі́де собі, тоді хва́литься ку́пном.
[It is] naught, [it is] naught, saith the buyer: but when he is gone, then he boasteth.
15 Є золото й пе́рел багато, та розумні уста́ — найцінніший то по́суд.
There is gold, and a multitude of rubies: but the lips of knowledge [are] a precious jewel.
16 Візьми його о́діж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку візьми його за́став.
Take his garment that is surety [for] a stranger: and take a pledge of him for a strange woman.
17 Хліб з неправди солодкий люди́ні, та піско́м потім бу́дуть напо́внені у́ста її.
Bread of deceit [is] sweet to a man; but afterwards his mouth shall be filled with gravel.
18 Тримаються за́міри радою, і війну прова́дь мудрими ра́дами.
[Every] purpose is established by counsel: and with good advice make war.
19 Виявляє обмо́вник таємне, а ти не втручайся до того, ле́гко хто розту́лює уста свої.
He that goeth about [as] a tale-bearer revealeth secrets; therefore meddle not with him that flattereth with his lips.
20 Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед те́мряви!
Whoever curseth his father or his mother, his lamp shall be put out in obscure darkness.
21 Спа́док спо́чатку заскоро набу́тий, — не буде кінець його поблагосло́влений!
An inheritance [may be] gotten hastily at the beginning; but the end of it shall not be blessed.
22 Не кажи: „Надолу́жу я зло!“— май надію на Господа, і Він допоможе тобі.
Say not thou, I will recompense evil; [but] wait on the LORD, and he shall save thee.
23 Вага неоднакова — то оги́да для Господа, а ома́нливі ша́льки не добрі.
Divers weights [are] an abomination to the LORD; and a false balance [is] not good.
24 Від Господа — кроки люди́ни, а люди́на — як вона зрозуміє дорогу свою?
Man's goings [are] of the LORD; how can a man then understand his own way?
25 Тене́та люди́ні казати „святе́“нерозважно, а зго́дом свої обітни́ці досліджувати.
[It is] a snare to the man [who] devoureth [that which is] holy, and after vows to make inquiry.
26 Мудрий цар розпо́рошить безбожних, і зве́рне на них своє ко́ло для мук.
A wise king scatterreth the wicked, and bringeth the wheel over them.
27 Дух люди́ни — світильник Господній, що все ну́тро обшукує.
The spirit of man [is] the candle of the LORD, searching all the inward parts of the belly.
28 Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.
Mercy and truth preserve the king: and his throne is upheld by mercy.
29 Окраса юна́цтва — їхня сила, а пишність стари́х — сивина́.
The glory of young men [is] their strength: and the beauty of old men [is] the gray head.
30 Синяки́ від побоїв — то масть лікува́льна на злого, та вдари нутру́ живота.
The blueness of a wound cleanseth away evil: so [do] stripes the inward parts of the belly.
