< Приповісті 20 >

1 Вино — то насмі́шник, напій п'янки́й — галасу́н, і кожен, хто блу́дить у ньому, немудрий.
Wine [is] a scorner—strong drink [is] noisy, And any going astray in it is not wise.
2 Страх царя — як рик лева; хто до гніву дово́дить його́, — проти свого життя прогрішає.
The fear of a king [is] a growl as of a young lion, He who is causing him to be angry is wronging his soul.
3 Слава люди́ні, що гнів покидає, а кожен глупа́к вибуха́є.
Cessation from strife is an honor to a man, And every fool interferes.
4 Лінивий не о́ре із о́сени, а захоче в жнива́ — і нічо́го нема.
The slothful does not plow because of winter, He asks in harvest, and there is nothing.
5 Рада в серці люди́ни — глибока вода, і розумна люди́на її повиче́рпує.
Counsel in the heart of a man [is] deep water, And a man of understanding draws it up.
6 Багато людей себе звуть милосердними, та вірну люди́ну хто зна́йде?
A multitude of men each proclaim his kindness, And a man of steadfastness who finds?
7 У своїй непови́нності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його!
The righteous is habitually walking in his integrity, O the blessedness of his sons after him!
8 Цар сидить на судде́вім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.
A king sitting on a throne of judgment, Is scattering all evil with his eyes,
9 Хто скаже: „Очи́стив я серце своє, очистився я від свого гріха́?“
Who says, “I have purified my heart, I have been cleansed from my sin?”
10 Вага неоднакова, неоднакова міра, — обо́є вони — то оги́да для Господа.
A stone and a stone, an ephah and an ephah, Even both of them [are] an abomination to YHWH.
11 Навіть юна́к буде пі́знаний з чи́нів своїх, — чи чин його чистий й чи про́стий.
Even by his actions a youth makes himself known, Whether his work is pure or upright.
12 Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обо́є.
A hearing ear, and a seeing eye—YHWH has even made both of them.
13 Не кохайся в спанні́, щоб не збідні́ти; розплю́щ свої очі — та хлібом наси́ться!
Do not love sleep, lest you become poor, Open your eyes—be satisfied [with] bread.
14 „Зле, зле!“каже той, хто купує, а як пі́де собі, тоді хва́литься ку́пном.
“Bad, bad,” says the buyer, And then he boasts himself going his way.
15 Є золото й пе́рел багато, та розумні уста́ — найцінніший то по́суд.
Substance, gold, and a multitude of rubies, Indeed, a precious vessel, [are] lips of knowledge.
16 Візьми його о́діж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку візьми його за́став.
When a stranger has been guarantor, take his garment, And pledge it for strangers.
17 Хліб з неправди солодкий люди́ні, та піско́м потім бу́дуть напо́внені у́ста її.
The bread of falsehood [is] sweet to a man, And afterward his mouth is filled [with] gravel.
18 Тримаються за́міри радою, і війну прова́дь мудрими ра́дами.
You establish purposes by counsel, And with plans you make war.
19 Виявляє обмо́вник таємне, а ти не втручайся до того, ле́гко хто розту́лює уста свої.
The busybody is a revealer of secret counsels, And do not make yourself guarantor for a deceiver [with] his lips.
20 Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед те́мряви!
Whoever is vilifying his father and his mother, his lamp is extinguished in blackness of darkness.
21 Спа́док спо́чатку заскоро набу́тий, — не буде кінець його поблагосло́влений!
An inheritance gotten wrongly at first, Even its latter end is not blessed.
22 Не кажи: „Надолу́жу я зло!“— май надію на Господа, і Він допоможе тобі.
Do not say, “I repay evil,” Wait for YHWH, and He delivers you.
23 Вага неоднакова — то оги́да для Господа, а ома́нливі ша́льки не добрі.
A stone and a stone [are] an abomination to YHWH, And balances of deceit [are] not good.
24 Від Господа — кроки люди́ни, а люди́на — як вона зрозуміє дорогу свою?
The steps of a man [are] from YHWH, And man—how does he understand his way?
25 Тене́та люди́ні казати „святе́“нерозважно, а зго́дом свої обітни́ці досліджувати.
A snare to a man [that] he has swallowed a holy thing, And to make inquiry after vows.
26 Мудрий цар розпо́рошить безбожних, і зве́рне на них своє ко́ло для мук.
A wise king is scattering the wicked, And turns the wheel back on them.
27 Дух люди́ни — світильник Господній, що все ну́тро обшукує.
The breath of man [is] a lamp of YHWH, Searching all the inner parts of the heart.
28 Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.
Kindness and truth keep a king, And he has supported his throne by kindness.
29 Окраса юна́цтва — їхня сила, а пишність стари́х — сивина́.
The beauty of young men is their strength, And the honor of old men is grey hairs.
30 Синяки́ від побоїв — то масть лікува́льна на злого, та вдари нутру́ живота.
Blows that wound cleanse away evil, Also the scourges of the inner parts of the heart!

< Приповісті 20 >