Приповісті 20
1 Вино — то насмі́шник, напій п'янки́й — галасу́н, і кожен, хто блу́дить у ньому, немудрий.
Wine is a mocker and strong drinke is raging: and whosoeuer is deceiued thereby, is not wise.
2 Страх царя — як рик лева; хто до гніву дово́дить його́, — проти свого життя прогрішає.
The feare of the King is like the roaring of a lyon: hee that prouoketh him vnto anger, sinneth against his owne soule.
3 Слава люди́ні, що гнів покидає, а кожен глупа́к вибуха́є.
It is a mans honour to cease from strife: but euery foole will be medling.
4 Лінивий не о́ре із о́сени, а захоче в жнива́ — і нічо́го нема.
The slouthfull will not plowe, because of winter: therefore shall he beg in sommer, but haue nothing.
5 Рада в серці люди́ни — глибока вода, і розумна люди́на її повиче́рпує.
The counsell in the heart of man is like deepe waters: but a man that hath vnderstanding, will drawe it out.
6 Багато людей себе звуть милосердними, та вірну люди́ну хто зна́йде?
Many men wil boast, euery one of his owne goodnes: but who can finde a faithfull man?
7 У своїй непови́нності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його!
He that walketh in his integritie, is iust: and blessed shall his children be after him.
8 Цар сидить на судде́вім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.
A King that sitteth in the throne of iudgement, chaseth away all euill with his eyes.
9 Хто скаже: „Очи́стив я серце своє, очистився я від свого гріха́?“
Who can say, I haue made mine heart cleane, I am cleane from my sinne?
10 Вага неоднакова, неоднакова міра, — обо́є вони — то оги́да для Господа.
Diuers weightes, and diuers measures, both these are euen abomination vnto the Lord.
11 Навіть юна́к буде пі́знаний з чи́нів своїх, — чи чин його чистий й чи про́стий.
A childe also is knowen by his doings, whether his worke be pure and right.
12 Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обо́є.
The Lord hath made both these, euen the eare to heare, and the eye to see.
13 Не кохайся в спанні́, щоб не збідні́ти; розплю́щ свої очі — та хлібом наси́ться!
Loue not sleepe least thou come vnto pouertie: open thine eyes, and thou shalt be satisfied with bread.
14 „Зле, зле!“каже той, хто купує, а як пі́де собі, тоді хва́литься ку́пном.
It is naught, it is naught, sayth the buyer: but when he is gone apart, he boasteth.
15 Є золото й пе́рел багато, та розумні уста́ — найцінніший то по́суд.
There is golde, and a multitude of precious stones: but the lips of knowledge are a precious iewel.
16 Візьми його о́діж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку візьми його за́став.
Take his garment, that is suretie for a stranger, and a pledge of him for the stranger.
17 Хліб з неправди солодкий люди́ні, та піско́м потім бу́дуть напо́внені у́ста її.
The bread of deceit is sweete to a man: but afterward his mouth shalbe filled with grauel.
18 Тримаються за́міри радою, і війну прова́дь мудрими ра́дами.
Establish the thoughtes by counsell: and by counsell make warre.
19 Виявляє обмо́вник таємне, а ти не втручайся до того, ле́гко хто розту́лює уста свої.
He that goeth about as a slanderer, discouereth secrets: therefore meddle not with him that flattereth with his lips.
20 Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед те́мряви!
He that curseth his father or his mother, his light shalbe put out in obscure darkenes.
21 Спа́док спо́чатку заскоро набу́тий, — не буде кінець його поблагосло́влений!
An heritage is hastely gotten at the beginning, but the end thereof shall not be blessed.
22 Не кажи: „Надолу́жу я зло!“— май надію на Господа, і Він допоможе тобі.
Say not thou, I wil recompense euill: but waite vpon the Lord, and he shall saue thee.
23 Вага неоднакова — то оги́да для Господа, а ома́нливі ша́льки не добрі.
Diuers weightes are an abomination vnto the Lord, and deceitful balances are not good.
24 Від Господа — кроки люди́ни, а люди́на — як вона зрозуміє дорогу свою?
The steps of man are ruled by the Lord: how can a man then vnderstand his owne way?
25 Тене́та люди́ні казати „святе́“нерозважно, а зго́дом свої обітни́ці досліджувати.
It is a destruction for a man to deuoure that which is sanctified, and after the vowes to inquire.
26 Мудрий цар розпо́рошить безбожних, і зве́рне на них своє ко́ло для мук.
A wise King scattereth the wicked, and causeth the wheele to turne ouer them.
27 Дух люди́ни — світильник Господній, що все ну́тро обшукує.
The light of the Lord is the breath of man, and searcheth all the bowels of the belly.
28 Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.
Mercie and trueth preserue the King: for his throne shall be established with mercie.
29 Окраса юна́цтва — їхня сила, а пишність стари́х — сивина́.
The beautie of yong men is their strength, and the glory of the aged is the gray head.
30 Синяки́ від побоїв — то масть лікува́льна на злого, та вдари нутру́ живота.
The blewnes of the wound serueth to purge the euill, and the stripes within the bowels of the belly.
