Приповісті 20
1 Вино — то насмі́шник, напій п'янки́й — галасу́н, і кожен, хто блу́дить у ньому, немудрий.
Wine is a mocker, strong drink is a brawler, and whoever is led astray by them is not wise.
2 Страх царя — як рик лева; хто до гніву дово́дить його́, — проти свого життя прогрішає.
The terror of a king is like the roar of a lion; whoever provokes him forfeits his own life.
3 Слава люди́ні, що гнів покидає, а кожен глупа́к вибуха́є.
It is honorable for a man to resolve a dispute, but any fool will quarrel.
4 Лінивий не о́ре із о́сени, а захоче в жнива́ — і нічо́го нема.
The slacker does not plow in season; at harvest time he looks, but nothing is there.
5 Рада в серці люди́ни — глибока вода, і розумна люди́на її повиче́рпує.
The intentions of a man’s heart are deep waters, but a man of understanding draws them out.
6 Багато людей себе звуть милосердними, та вірну люди́ну хто зна́йде?
Many a man proclaims his loving devotion, but who can find a trustworthy man?
7 У своїй непови́нності праведний ходить, — блаженні по ньому сини його!
The righteous man walks with integrity; blessed are his children after him.
8 Цар сидить на судде́вім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.
A king who sits on a throne to judge sifts out all evil with his eyes.
9 Хто скаже: „Очи́стив я серце своє, очистився я від свого гріха́?“
Who can say, “I have kept my heart pure; I am cleansed from my sin”?
10 Вага неоднакова, неоднакова міра, — обо́є вони — то оги́да для Господа.
Differing weights and unequal measures — both are detestable to the LORD.
11 Навіть юна́к буде пі́знаний з чи́нів своїх, — чи чин його чистий й чи про́стий.
Even a young man is known by his actions— whether his conduct is pure and upright.
12 Ухо, що слухає, й око, що бачить, — Господь учинив їх обо́є.
Ears that hear and eyes that see— the LORD has made them both.
13 Не кохайся в спанні́, щоб не збідні́ти; розплю́щ свої очі — та хлібом наси́ться!
Do not love sleep, or you will grow poor; open your eyes, and you will have plenty of food.
14 „Зле, зле!“каже той, хто купує, а як пі́де собі, тоді хва́литься ку́пном.
“Worthless, worthless!” says the buyer, but on the way out, he gloats.
15 Є золото й пе́рел багато, та розумні уста́ — найцінніший то по́суд.
There is an abundance of gold and rubies, but lips of knowledge are a rare treasure.
16 Візьми його о́діж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку візьми його за́став.
Take the garment of the one who posts security for a stranger; get collateral if it is for a foreigner.
17 Хліб з неправди солодкий люди́ні, та піско́м потім бу́дуть напо́внені у́ста її.
Food gained by fraud is sweet to a man, but later his mouth is full of gravel.
18 Тримаються за́міри радою, і війну прова́дь мудрими ра́дами.
Set plans by consultation, and wage war under sound guidance.
19 Виявляє обмо́вник таємне, а ти не втручайся до того, ле́гко хто розту́лює уста свої.
He who reveals secrets is a constant gossip; avoid the one who babbles with his lips.
20 Хто кляне свого батька та матір свою, — погасне світильник йому серед те́мряви!
Whoever curses his father or mother, his lamp will be extinguished in deepest darkness.
21 Спа́док спо́чатку заскоро набу́тий, — не буде кінець його поблагосло́влений!
An inheritance gained quickly will not be blessed in the end.
22 Не кажи: „Надолу́жу я зло!“— май надію на Господа, і Він допоможе тобі.
Do not say, “I will avenge this evil!” Wait on the LORD, and He will save you.
23 Вага неоднакова — то оги́да для Господа, а ома́нливі ша́льки не добрі.
Unequal weights are detestable to the LORD, and dishonest scales are no good.
24 Від Господа — кроки люди́ни, а люди́на — як вона зрозуміє дорогу свою?
A man’s steps are from the LORD, so how can anyone understand his own way?
25 Тене́та люди́ні казати „святе́“нерозважно, а зго́дом свої обітни́ці досліджувати.
It is a trap for a man to dedicate something rashly, only later to reconsider his vows.
26 Мудрий цар розпо́рошить безбожних, і зве́рне на них своє ко́ло для мук.
A wise king separates out the wicked and drives the threshing wheel over them.
27 Дух люди́ни — світильник Господній, що все ну́тро обшукує.
The spirit of a man is the lamp of the LORD, searching out his inmost being.
28 Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.
Loving devotion and faithfulness preserve a king; by these he maintains his throne.
29 Окраса юна́цтва — їхня сила, а пишність стари́х — сивина́.
The glory of young men is their strength, and gray hair is the splendor of the old.
30 Синяки́ від побоїв — то масть лікува́льна на злого, та вдари нутру́ живота.
Lashes and wounds scour evil, and beatings cleanse the inmost parts.
