< Приповісті 2 >
1 Сину мій, якщо при́ймеш слова мої ти, а нака́зи мої при собі заховаєш,
Min son, vill du anamma mitt tal, och min bud när dig behålla,
2 щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихи́лиш до розуму,
Så låt din öron gifva akt på vishet, och böj ditt hjerta dertill med flit.
3 якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом,
Ty om du far derefter med flit, och beder derom;
4 якщо бу́деш шукати його, немов срі́бла, і бу́деш його ти пошу́кувати, як тих схо́ваних ска́рбів, —
Om du söker efter henne, såsom efter silfver, och letar efter henne, såsom efter en skatt;
5 тоді зрозумієш страх Господній, і зна́йдеш ти Богопізна́ння, —
Så skall du förstå Herrans fruktan, och Guds kunskap finna.
6 бо Господь дає мудрість, з Його уст — знання́ й розум!
Ty Herren gifver vishet, och utaf hans mun kommer vett och förstånd.
7 Він спасі́ння ховає для щирих, мов щит той для тих, хто в невинності ходить,
Han låter dem redeligom väl gå, och beskärmar de fromma;
8 щоб справедливих стежо́к стерегти́, і береже́ Він дорогу Своїх богобі́йних!
Och bevarar dem som rätt göra, och bevarar sina heligas väg.
9 Тоді ти збагне́ш справедливість та право, і простоту́, всіляку доро́гу добра,
Då skall du förstå rättfärdighet, och dom; och fromhet, och allan godan väg.
10 бо мудрість уві́йде до серця твого́, і буде приємне знання́ для твоєї душі!
Om vishet faller dig på hjertat, så att du gerna lärer,
11 розва́жність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегти́ме,
Så skall godt råd bevara dig, och förstånd skall gömma dig;
12 щоб тебе врятувати від злої дороги, від люди́ни, що каже лукаве,
Att du icke råkar in uppå de ondas väg, eller ibland dem som tala det vrångt är;
13 від тих, хто стежки́ простоти́ покидає, щоб ходити доро́гами те́мряви,
Och öfvergifva den rätta vägen, och gå mörka stigar.
14 що ті́шаться, роблячи зло, що радіють круті́йствами злого,
De der glädjas att göra illa, och äro glade uti sitt onda och vrångvisa väsende;
15 що стежки́ їхні круті, і відхо́дять своїми путя́ми, —
Hvilke sin väg förvända, och följa villstigar;
16 щоб тебе врятува́ти від блудни́ці, від чужи́нки, що мо́вить м'яке́нькі слова́,
Att du icke råkar in till ens annars hustru, och den icke din är, den slät ord gjfver;
17 що покинула друга юна́цтва свого́, а про заповіт свого Бога забула, —
Och öfvergi! ver sins ungdoms herra, och förgäter sins Guds förbund;
18 вона бо із домом своїм западе́ться у смерть, а стежки́ її — до померлих,
Ty hennes hus böjer sig till döden och hennes gånger till de förtappade;
19 ніхто́, хто входить до неї, не ве́рнеться, і сте́жки життя не дося́гне, —
Alle de som ingå till henne, de komma intet igen, och fatta icke lifsens väg;
20 щоб ходив ти дорогою добрих, і стежки́ справедливих беріг!
Att du må vandra på en god väg, och blifva på rätta stråtene.
21 Бо заме́шкають праведні землю, і невинні зоста́нуться в ній,
Ty de rättfärdige skola bo i landena, och de fromme skola derinne blifva;
22 а безбожні з землі будуть ви́гублені, і повирива́ються з неї невірні!
Men de ogudaktige skola utu landena utrotade varda, och de föraktare skola derut förgjorde varda.