Приповісті 2
1 Сину мій, якщо при́ймеш слова мої ти, а нака́зи мої при собі заховаєш,
Synu mój! jeźli przyjmiesz słowa moje, a przykazanie moje zachowasz u siebie;
2 щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихи́лиш до розуму,
Nadstawiszli mądrości ucha twego, i nakłoniszli serca twego do roztropności;
3 якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом,
Owszem, jeźli na rozum zawołasz, a roztropności wezwieszli głosem swoim;
4 якщо бу́деш шукати його, немов срі́бла, і бу́деш його ти пошу́кувати, як тих схо́ваних ска́рбів, —
Jeźli jej szukać będziesz jako srebra, a jako skarbów skrytych pilnie szukać będziesz:
5 тоді зрозумієш страх Господній, і зна́йдеш ти Богопізна́ння, —
Tedy zrozumiesz bojaźń Pańską, a znajomość Bożą znajdziesz.
6 бо Господь дає мудрість, з Його уст — знання́ й розум!
Albowiem Pan daje mądrość, z ust jego pochodzi umiejętność i roztropność.
7 Він спасі́ння ховає для щирих, мов щит той для тих, хто в невинності ходить,
On zachowuje uprzejmym prawdziwą mądrość; on jest tarczą chodzącym w szczerości,
8 щоб справедливих стежо́к стерегти́, і береже́ Він дорогу Своїх богобі́йних!
Aby strzegli ścieżek sądu; on drogi świętych swoich strzeże.
9 Тоді ти збагне́ш справедливість та право, і простоту́, всіляку доро́гу добра,
Tedy wyrozumiesz sprawiedliwość, i sąd, i prawość, i wszelką ścieszkę dobrą.
10 бо мудрість уві́йде до серця твого́, і буде приємне знання́ для твоєї душі!
Gdy wnijdzie mądrośu w serce twoje, a umiejętność duszy twojej wdzięczna będzie:
11 розва́жність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегти́ме,
Tedy cię ostrożność strzedz będzie, a opatrzność zachowa cię.
12 щоб тебе врятувати від злої дороги, від люди́ни, що каже лукаве,
Wyrywając cię od drogi złej, i od człowieka mówiącego przewrotności;
13 від тих, хто стежки́ простоти́ покидає, щоб ходити доро́гами те́мряви,
Od tych, którzy opuszczają ścieszki proste, udawając się drogami ciemnemi;
14 що ті́шаться, роблячи зло, що радіють круті́йствами злого,
Którzy się radują, gdy czynią złe, a weselą się w złośliwych przewrotnościach;
15 що стежки́ їхні круті, і відхо́дять своїми путя́ми, —
Których ścieszki są krzywe, a sami są przewrotnymi na drogach swoich;
16 щоб тебе врятува́ти від блудни́ці, від чужи́нки, що мо́вить м'яке́нькі слова́,
Wyrywając cię od niewiasty postronnej i obcej, która pochlebia łagodnemi słowy;
17 що покинула друга юна́цтва свого́, а про заповіт свого Бога забула, —
Która opuszcza wodza młodości swojej, a przymierza Boga swojego zapomina.
18 вона бо із домом своїм западе́ться у смерть, а стежки́ її — до померлих,
Bo się nachyla ku śmierci dom jej, a do umarłych ścieszki jej.
19 ніхто́, хто входить до неї, не ве́рнеться, і сте́жки життя не дося́гне, —
Wszyscy, którzy do niej wchodzą, nie wracają się, ani trafiają na ścieszkę żywota.
20 щоб ходив ти дорогою добрих, і стежки́ справедливих беріг!
A przetoż będziesz chodził drogą dobrych, a ścieżek sprawiedliwych będziesz przestrzegał.
21 Бо заме́шкають праведні землю, і невинні зоста́нуться в ній,
Albowiem cnotliwi będą mieszkali na ziemi, a szczerzy trwać będą na niej;
22 а безбожні з землі будуть ви́гублені, і повирива́ються з неї невірні!
Ale niepobożni z ziemi wykorzenieni będą, a przewrotni będą z niej wygładzeni.
