Приповісті 2
1 Сину мій, якщо при́ймеш слова мої ти, а нака́зи мої при собі заховаєш,
Mon fils, si tu reçois mes paroles, Et si tu gardes avec toi mes préceptes,
2 щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихи́лиш до розуму,
Si tu rends ton oreille attentive à la sagesse, Et si tu inclines ton cœur à l’intelligence;
3 якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом,
Oui, si tu appelles la sagesse, Et si tu élèves ta voix vers l’intelligence,
4 якщо бу́деш шукати його, немов срі́бла, і бу́деш його ти пошу́кувати, як тих схо́ваних ска́рбів, —
Si tu la cherches comme l’argent, Si tu la poursuis comme un trésor,
5 тоді зрозумієш страх Господній, і зна́йдеш ти Богопізна́ння, —
Alors tu comprendras la crainte de l’Éternel, Et tu trouveras la connaissance de Dieu.
6 бо Господь дає мудрість, з Його уст — знання́ й розум!
Car l’Éternel donne la sagesse; De sa bouche sortent la connaissance et l’intelligence;
7 Він спасі́ння ховає для щирих, мов щит той для тих, хто в невинності ходить,
Il tient en réserve le salut pour les hommes droits, Un bouclier pour ceux qui marchent dans l’intégrité,
8 щоб справедливих стежо́к стерегти́, і береже́ Він дорогу Своїх богобі́йних!
En protégeant les sentiers de la justice Et en gardant la voie de ses fidèles.
9 Тоді ти збагне́ш справедливість та право, і простоту́, всіляку доро́гу добра,
Alors tu comprendras la justice, l’équité, La droiture, toutes les routes qui mènent au bien.
10 бо мудрість уві́йде до серця твого́, і буде приємне знання́ для твоєї душі!
Car la sagesse viendra dans ton cœur, Et la connaissance fera les délices de ton âme;
11 розва́жність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегти́ме,
La réflexion veillera sur toi, L’intelligence te gardera,
12 щоб тебе врятувати від злої дороги, від люди́ни, що каже лукаве,
Pour te délivrer de la voie du mal, De l’homme qui tient des discours pervers,
13 від тих, хто стежки́ простоти́ покидає, щоб ходити доро́гами те́мряви,
De ceux qui abandonnent les sentiers de la droiture Afin de marcher dans des chemins ténébreux,
14 що ті́шаться, роблячи зло, що радіють круті́йствами злого,
Qui trouvent de la jouissance à faire le mal, Qui mettent leur plaisir dans la perversité,
15 що стежки́ їхні круті, і відхо́дять своїми путя́ми, —
Qui suivent des sentiers détournés, Et qui prennent des routes tortueuses;
16 щоб тебе врятува́ти від блудни́ці, від чужи́нки, що мо́вить м'яке́нькі слова́,
Pour te délivrer de la femme étrangère, De l’étrangère qui emploie des paroles doucereuses,
17 що покинула друга юна́цтва свого́, а про заповіт свого Бога забула, —
Qui abandonne l’ami de sa jeunesse, Et qui oublie l’alliance de son Dieu;
18 вона бо із домом своїм западе́ться у смерть, а стежки́ її — до померлих,
Car sa maison penche vers la mort, Et sa route mène chez les morts:
19 ніхто́, хто входить до неї, не ве́рнеться, і сте́жки життя не дося́гне, —
Aucun de ceux qui vont à elle ne revient, Et ne retrouve les sentiers de la vie.
20 щоб ходив ти дорогою добрих, і стежки́ справедливих беріг!
Tu marcheras ainsi dans la voie des gens de bien, Tu garderas les sentiers des justes.
21 Бо заме́шкають праведні землю, і невинні зоста́нуться в ній,
Car les hommes droits habiteront le pays, Les hommes intègres y resteront;
22 а безбожні з землі будуть ви́гублені, і повирива́ються з неї невірні!
Mais les méchants seront retranchés du pays, Les infidèles en seront arrachés.
