< Приповісті 2 >

1 Сину мій, якщо при́ймеш слова мої ти, а нака́зи мої при собі заховаєш,
My son, if thou wilt receive my words, And lay up my commandments with thee;
2 щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихи́лиш до розуму,
So as to incline thine ear unto wisdom, And apply thy heart to understanding;
3 якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом,
Yea, if thou cry after discernment, And lift up thy voice for understanding;
4 якщо бу́деш шукати його, немов срі́бла, і бу́деш його ти пошу́кувати, як тих схо́ваних ска́рбів, —
If thou seek her as silver, And search for her as for hid treasures:
5 тоді зрозумієш страх Господній, і зна́йдеш ти Богопізна́ння, —
Then shalt thou understand the fear of Jehovah, And find the knowledge of God.
6 бо Господь дає мудрість, з Його уст — знання́ й розум!
For Jehovah giveth wisdom; Out of his mouth [cometh] knowledge and understanding:
7 Він спасі́ння ховає для щирих, мов щит той для тих, хто в невинності ходить,
He layeth up sound wisdom for the upright; [He is] a shield to them that walk in integrity;
8 щоб справедливих стежо́к стерегти́, і береже́ Він дорогу Своїх богобі́йних!
That he may guard the paths of justice, And preserve the way of his saints.
9 Тоді ти збагне́ш справедливість та право, і простоту́, всіляку доро́гу добра,
Then shalt thou understand righteousness and justice, And equity, [yea], every good path.
10 бо мудрість уві́йде до серця твого́, і буде приємне знання́ для твоєї душі!
For wisdom shall enter into thy heart, And knowledge shall be pleasant unto thy soul;
11 розва́жність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегти́ме,
Discretion shall watch over thee; Understanding shall keep thee:
12 щоб тебе врятувати від злої дороги, від люди́ни, що каже лукаве,
To deliver thee from the way of evil, From the men that speak perverse things;
13 від тих, хто стежки́ простоти́ покидає, щоб ходити доро́гами те́мряви,
Who forsake the paths of uprightness, To walk in the ways of darkness;
14 що ті́шаться, роблячи зло, що радіють круті́йствами злого,
Who rejoice to do evil, And delight in the perverseness of evil;
15 що стежки́ їхні круті, і відхо́дять своїми путя́ми, —
Who are crooked in their ways, And wayward in their paths:
16 щоб тебе врятува́ти від блудни́ці, від чужи́нки, що мо́вить м'яке́нькі слова́,
To deliver thee from the strange woman, Even from the foreigner that flattereth with her words;
17 що покинула друга юна́цтва свого́, а про заповіт свого Бога забула, —
That forsaketh the friend of her youth, And forgetteth the covenant of her God:
18 вона бо із домом своїм западе́ться у смерть, а стежки́ її — до померлих,
For her house inclineth unto death, And her paths unto the dead;
19 ніхто́, хто входить до неї, не ве́рнеться, і сте́жки життя не дося́гне, —
None that go unto her return again, Neither do they attain unto the paths of life:
20 щоб ходив ти дорогою добрих, і стежки́ справедливих беріг!
That thou mayest walk in the way of good men, And keep the paths of the righteous.
21 Бо заме́шкають праведні землю, і невинні зоста́нуться в ній,
For the upright shall dwell in the land, And the perfect shall remain in it.
22 а безбожні з землі будуть ви́гублені, і повирива́ються з неї невірні!
But the wicked shall be cut off from the land, And the treacherous shall be rooted out of it.

< Приповісті 2 >