< Приповісті 2 >
1 Сину мій, якщо при́ймеш слова мої ти, а нака́зи мої при собі заховаєш,
Synu můj, přijmeš-li slova má, a přikázaní má schováš-li u sebe;
2 щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихи́лиш до розуму,
Nastavíš-li moudrosti ucha svého, a nakloníš-li srdce svého k opatrnosti;
3 якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом,
Ovšem, jestliže na rozumnost zavoláš, a na opatrnost zvoláš-li;
4 якщо бу́деш шукати його, немов срі́бла, і бу́деш його ти пошу́кувати, як тих схо́ваних ска́рбів, —
Budeš-li jí hledati jako stříbra, a jako pokladů pilně vyhledávati jí:
5 тоді зрозумієш страх Господній, і зна́йдеш ти Богопізна́ння, —
Tehdy porozumíš bázni Hospodinově, a známosti Boží nabudeš;
6 бо Господь дає мудрість, з Його уст — знання́ й розум!
Nebo Hospodin dává moudrost, z úst jeho umění a opatrnost.
7 Він спасі́ння ховає для щирих, мов щит той для тих, хто в невинності ходить,
Chová upřímým dlouhověkosti, pavézou jest chodícím v sprostnosti,
8 щоб справедливих стежо́к стерегти́, і береже́ Він дорогу Своїх богобі́йних!
Ostříhaje stezek soudu; on cesty svatých svých ostříhá.
9 Тоді ти збагне́ш справедливість та право, і простоту́, всіляку доро́гу добра,
Tehdy porozumíš spravedlnosti a soudu, a upřímosti i všeliké cestě dobré,
10 бо мудрість уві́йде до серця твого́, і буде приємне знання́ для твоєї душі!
Když vejde moudrost v srdce tvé, a umění duši tvé se zalíbí.
11 розва́жність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегти́ме,
Prozřetelnost ostříhati bude tebe, a opatrnost zachová tě,
12 щоб тебе врятувати від злої дороги, від люди́ни, що каже лукаве,
Vysvobozujíc tě od cesty zlé, a od lidí mluvících věci převrácené,
13 від тих, хто стежки́ простоти́ покидає, щоб ходити доро́гами те́мряви,
Kteříž opouštějí stezky přímé, aby chodili po cestách tmavých,
14 що ті́шаться, роблячи зло, що радіють круті́йствами злого,
Kteříž se veselí ze zlého činění, plésají v převrácenostech nejhorších,
15 що стежки́ їхні круті, і відхо́дять своїми путя́ми, —
Jejichž stezky křivolaké jsou, anobrž zmotaní jsou na cestách svých;
16 щоб тебе врятува́ти від блудни́ці, від чужи́нки, що мо́вить м'яке́нькі слова́,
Vysvobozujíc tě i od ženy postranní, od cizí, kteráž řečmi svými lahodí,
17 що покинула друга юна́цтва свого́, а про заповіт свого Бога забула, —
Kteráž opouští vůdce mladosti své, a na smlouvu Boha svého se zapomíná;
18 вона бо із домом своїм западе́ться у смерть, а стежки́ її — до померлих,
K smrti se zajisté nachyluje dům její, a k mrtvým stezky její;
19 ніхто́, хто входить до неї, не ве́рнеться, і сте́жки життя не дося́гне, —
Kteřížkoli vcházejí k ní, nenavracují se zase, aniž trefují na cestu života;
20 щоб ходив ти дорогою добрих, і стежки́ справедливих беріг!
Abys chodil po cestě dobrých, a stezek spravedlivých abys ostříhal.
21 Бо заме́шкають праведні землю, і невинні зоста́нуться в ній,
Nebo upřímí bydliti budou v zemi, a pobožní zůstanou v ní;
22 а безбожні з землі будуть ви́гублені, і повирива́ються з неї невірні!
Bezbožní pak z země vyťati budou, a přestupníci vykořeněni budou z ní.