Приповісті 19
1 Ліпший убогий, що ходить в своїй непови́нності, ніж лукавий уста́ми та нерозумний.
Mejor es el pobre que camina en integridad, que el de perversos labios y loco.
2 Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться.
El alma sin sabiduría no es buena; y el presuroso de pies peca.
3 Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце.
La locura del hombre tuerce su camino; y contra el SEÑOR se aíra su corazón.
4 Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його.
Las riquezas allegan muchos amigos; mas el pobre, de su amigo es apartado.
5 Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний.
El testigo falso no será absuelto; y el que habla mentiras no escapará.
6 Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари.
Muchos rogarán al príncipe; mas cada uno es amigo del hombre que da.
7 Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!
Todos los hermanos del pobre le aborrecen; ¡cuánto más sus amigos se alejarán de él! Buscará la amistad y no la hallará.
8 Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́.
El que posee entendimiento, ama su alma; guarda la inteligencia, para hallar el bien.
9 Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.
El testigo falso no quedará sin castigo; y el que habla mentiras, perecerá.
10 Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником.
No conviene al loco el deleite; ¡cuánto menos al siervo ser señor de los príncipes!
11 Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною.
El entendimiento del hombre detiene su furor; y su honra es disimular la ofensa.
12 Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.
Como el bramido del cachorro de león es la ira del rey; y su favor como el rocío sobre la hierba.
13 Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.
Dolor es para su padre el hijo loco; y gotera continua las contiendas de la mujer.
14 Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа.
La casa y las riquezas herencia son de los padres; mas del SEÑOR la mujer prudente.
15 Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує.
La pereza hace caer en sueño; y el alma negligente hambreará.
16 Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре.
El que guarda el mandamiento, guarda su alma; mas el que menospreciare sus caminos, morirá.
17 Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому.
Al SEÑOR presta el que da al pobre, y él le dará su paga.
18 Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.
Castiga a tu hijo en tanto que hay esperanza; mas no se excite tu alma para destruirlo.
19 Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше.
El de grande ira llevará la pena; porque aun si lo librares seguirá lo mismo.
20 Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́.
Escucha el consejo, y recibe el castigo, para que seas sabio en tu vejez.
21 У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній.
Muchos pensamientos hay en el corazón del hombre; mas el consejo del SEÑOR permanecerá.
22 Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу.
Contentamiento es a los hombres hacer misericordia; pero es mejor hacerlo al pobre que al mentiroso.
23 Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його.
El temor del SEÑOR es para vida; el que lo tenga vivirá satisfecho; no será visitado de mal.
24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її.
El perezoso esconde su mano en el seno; aun a su boca no la llevará.
25 Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку.
Hiere al burlador, y el simple se hará avisado; y corrigiendo al entendido, entenderá ciencia.
26 Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, —
El que roba a su padre y ahuyenta a su madre, es hijo avergonzador y deshonrador.
27 перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́!
Cesa, hijo mío, de oír la enseñanza que induce a divagar de las razones de sabiduría.
28 Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду.
El testigo perverso se burlará del juicio; y la boca de los impíos encubrirá la iniquidad.
29 На насмі́шників кари готові пості́йно, і вдари на спи́ну безумним.
Aparejados están juicios para los burladores, y azotes para los cuerpos de los locos.
