Приповісті 19
1 Ліпший убогий, що ходить в своїй непови́нності, ніж лукавий уста́ми та нерозумний.
Tsara ny malahelo mandeha tsy misy tsiny Noho izay mandainga amin’ ny molony sady adala.
2 Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться.
Tsy tsara raha tsy manam-pahalalana ny fanahy; Ary izay miezaka mosalahy dia ho diso lalana.
3 Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце.
Ny fahadalan’ ny olona no mahasimba ny alehany, Ka amin’ i Jehovah no sosotra ny fony.
4 Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його.
Ny harena mahamaro sakaiza; Fa ny malahelo afoin’ ny sakaizany.
5 Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний.
Ny vavolombelona mandainga tsy ho afa-tsiny, Ary izay mamoaka lainga tsy ho afa-miala.
6 Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари.
Maro no mandambolambo andriana; Ary ny olona rehetra samy misakaiza amin’ izay mpanome zavatra.
7 Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!
Ny malahelo dia halan’ ny rahalahiny rehetra, Koa mainka fa ny sakaizany tsy hanalavitra azy va? Manandrandra amin’ ny teny tsy misy izy.
8 Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́.
Izay mihary fahendrena no tia ny tenany, Ary izay mitandrina fahalalana hahita soa.
9 Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.
Ny vavolombelona mandainga tsy maintsy hampijalina, Ary ny miteny lainga ho very.
10 Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником.
Ny ho velona amin’ ny fahafinaretana dia tsy tandrifiny ho an’ ny adala, Koa mainka izay hanapahan’ ny mpanompo ny zanak’ andriana.
11 Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною.
Ny fahendren’ ny olona manindry ny fahatezerany, Ary voninahitra ho azy ny tsy mamaly fahadisoana.
12 Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.
Ny fahatezeran’ ny mpanjaka dia toy ny fieron’ ny liona tanora: Fa ny fitiany kosa toy ny ando amin’ ny ahitra.
13 Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.
Ny zanaka adala mahabe fahoriana ny rainy; Ary ny ady ataon’ ny vehivavy dia toy ny rano mitete mandrakariva.
14 Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа.
Trano sy harena no lova avy amin’ ny ray; Fa ny vady hendry kosa dia avy amin’ i Jehovah.
15 Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує.
Ny hakamoana mahasondrian-tory, Ary ho mosarena ny olona malaina.
16 Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре.
Izay mitandrina ny didy mitandrina ny ainy; Fa izay tsy mihevitra ny alehany dia ho faty.
17 Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому.
Izay miantra ny malahelo dia mampisambotra an’ i Jehovah, Ary izay nomeny dia honerany kosa.
18 Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.
Faizo ny zanakao, fa mbola misy azo antenaina ihany, Nefa aza dia entim-po loatra, fandrao mahafaty azy.
19 Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше.
Ny lozabe tsy maintsy hampijalina; Ary na dia vonjenao aza izy, dia mbola hanahirana anao ihany indray.
20 Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́.
Henoy ny saina atolotra, ary raiso ny fananarana, Mba ho hendry ianao amin’ izay hiafaranao.
21 У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній.
Maro ny hevitra ao am-pon’ ny olona; Fa ny fisainan’ i Jehovah no haharitra.
22 Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу.
Fifaliana amin’ ny olona ny manisy soa; Ary aleo ho malahelo toy izay ho mpandainga.
23 Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його.
Ny fahatahorana an’ i Jehovah no ahazoana fiainana; Izay manana izany tsy mba handry fotsy sady tsy hiharan-doza.
24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її.
Ny malaina dia mangarona ny eo an-dovia amin’ ny tànany, Nefa ny mampakatra azy ho amin’ ny vavany dia tsy zakany.
25 Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку.
Kapohy ny mpaniratsira, dia ho hendry ny kely saina; Ary anaro ny manan-tsaina, dia hahalala fahendrena izy.
26 Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, —
Izay mitohatoha amin-drainy sy mandroaka ny reniny Dia zanaka mahamenatra sy mahafa-baraka.
27 перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́!
Anaka, mitsahara tsy hihaino anatra Izay mampanalavitra anao ny tenin’ ny fahalalana.
28 Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду.
Ny vavolombelona ratsy maniratsira ny fitsarana; Ary ny vavan’ ny ratsy fanahy mitelina ny ratsy.
29 На насмі́шників кари готові пості́йно, і вдари на спи́ну безумним.
Vonona ho amin’ ny mpaniratsira ny fanamelohana, Ary ny kapoka ho amin’ ny lamosin’ ny adala.
