Приповісті 19
1 Ліпший убогий, що ходить в своїй непови́нності, ніж лукавий уста́ми та нерозумний.
Jobb a tökéletesen járó szegény a gonosz nyelvűnél, a ki bolond.
2 Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться.
A lélek sem jó tudomány nélkül; és a ki csak a lábával siet, hibázik.
3 Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце.
Az embernek bolondsága fordítja el az ő útát, és az Úr ellen haragszik az ő szíve.
4 Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його.
A gazdagság szaporítja a sok barátot; a szegénytől pedig az ő barátja elválik.
5 Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний.
A hamis tanú büntetetlen nem marad, és a hazugságoknak szólója meg nem szabadul.
6 Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари.
Sokan hizelegnek a nemeslelkű embernek, és minden barát az adakozóé.
7 Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!
A szegényt minden atyjafia gyűlöli, még barátai is eltávolodnak tőle; unszolja szavakkal, de ők eltünnek.
8 Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́.
A ki értelmet szerez, szereti az életét, a ki megőrzi az értelmességet, jót nyer.
9 Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.
A hamis bizonyság nem marad büntetlen, és a ki hazugságokat beszél, elvész.
10 Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником.
Nem illik a bolondhoz a gyönyörködés; sokkal inkább nem illik a szolgának uralkodni a fejedelmeken.
11 Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною.
Az embernek értelme hosszútűrővé teszi őt; és ékességére van néki elhallgatni a vétket.
12 Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.
Mint az ifjú oroszlánnak ordítása, olyan a királynak haragja; mint a harmat pedig a füvön, az ő jóakaratja.
13 Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.
Romlása az ő atyjának a bolond fiú, és mint a szüntelen csepegés, az asszonynak zsémbelődése.
14 Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа.
A ház és marha atyától való örökség; az Úrtól van pedig az értelmes feleség.
15 Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує.
A restség álomba merít, és a lomha lélek megéhezik.
16 Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре.
A ki megtartja a parancsolatot, megtartja ő magát; a ki nem vigyáz útaira, meghal.
17 Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому.
Kölcsön ád az Úrnak, a ki kegyelmes a szegényhez; és az ő jótéteményét megfizeti néki.
18 Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.
Fenyítsd meg a te fiadat, mert még van remény felőle; de annyira, hogy őt megöld, ne vigyen haragod.
19 Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше.
A nagy haragú ember büntetést szenvedjen, mert ha menteni akarod, még növeled haragját.
20 Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́.
Engedj a tanácsnak, és vedd be az erkölcsi oktatást; hogy bölcs légy végre.
21 У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній.
Sok gondolat van az ember elméjében; de csak az Úrnak tanácsa áll meg.
22 Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу.
A mit leginkább kell embernek kivánni, az irgalmasság az, és jobb a szegény a hazug férfiúnál.
23 Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його.
Az Úrnak félelme életre visz; és az ilyen megelégedve tölti az éjet, gonoszszal nem illettetik.
24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її.
Bemártja a rest az ő kezét a tálba, de már a szájához nem viszi vissza.
25 Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку.
Ha a csúfolót megvered, az együgyű lesz okosabb; és ha megdorgálod az eszest, megérti a tudományt.
26 Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, —
A ki atyjával erőszakoskodik, anyját elűzi: gyalázatos és megszégyenítő fiú az.
27 перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́!
Szünjél meg, fiam, hallgatni az olyan tanítást, mely téged arra visz, hogy a bölcseségnek igéjétől eltévedj.
28 Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду.
A semmirevaló bizonyság csúfolja a törvényt; az istentelenek szája elnyeli a gonoszságot.
29 На насмі́шників кари готові пості́йно, і вдари на спи́ну безумним.
A csúfolóknak készíttettek a büntetések, és az ütések a bolondok hátának.
