< Приповісті 19 >

1 Ліпший убогий, що ходить в своїй непови́нності, ніж лукавий уста́ми та нерозумний.
Jobb a szegény, a ki gáncstalanságában jár, mint az álnok ajkú, a ki balga.
2 Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться.
Hogy lélek tudás nélkül van, az sem jó, és a ki lábaival hamarkodik, vétkezik.
3 Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце.
Az ember oktalansága elferdíti útját, és az Örökkévaló ellen háborog szíve.
4 Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його.
A vagyon hozzászerez sok barátot, de a szegénynek a társa is elválik.
5 Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний.
Hazug tanú nem marad büntetlenül, és a ki hazugságokat terjeszt, nem menekül meg.
6 Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари.
Sokan hízelegnek a bőkezűnek, és mindenki barátja az adakozó embernek.
7 Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!
A szegénynek minden testvérei gyűlölik őt, mennyivel inkább távoznak tőle társai. Ki szóbeszédet hajhász, az övé az.
8 Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́.
A ki szívet szerez, szereti lelkét, a ki megőrzi az értelmet, jót fog találni.
9 Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.
Hazug tanú nem marad büntetlenül, s a ki hazugságokat terjeszt, elvész.
10 Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником.
Nem illik a balgához a gyönyörködés, hát még a szolgához uralkodni urakon!
11 Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною.
Az embernek esze hosszantűrővé teszi, és díszessége: elnézni a büntettet.
12 Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.
Mint a fiatal oroszlán ordítása, olyan a király haragja, s mint harmat a fűre az ő kegye.
13 Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.
Veszedelmére van atyjának a balga fiú, és csepegő eresz az asszony czivódása.
14 Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа.
Ház és vagyon ősök öröke, de az Örökkévalótól van az eszes asszony.
15 Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує.
Restség mély álomba ejt, és a renyhének lelke éhezik.
16 Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре.
A ki megőrzi a parancsolatot, megőrzi lelkét, a ki megveti utjait, meg fog halni.
17 Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому.
Az Örökkévalónak ad kölcsön, ki könyörül a szegényen, és tettét megfizeti néki.
18 Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.
Fenyítsd fiadat, mert van remény, de megölésére ne vidd lelkedet.
19 Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше.
A nagy indulatú viseli a bírságot, mert ha megmentenéd, még növelnéd.
20 Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́.
Halljad a tanácsot és fogadd el az oktatást, azért hogy bölcs légy a végeden.
21 У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній.
Sok a gondolat a férfi szívében, de az Örökkévaló tanácsa – az áll fönn.
22 Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу.
Az ember kívánsága az ő szeretete, és jobb a szegény a hazugság emberénél.
23 Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його.
Az Istenfélelem életre visz, s jóllakottan hál meg, nem ér hozzá baj.
24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її.
Bedugta kezét a rest a tálba, még a szájához sem viszi vissza.
25 Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку.
A csúfolót ütöd és az együgyű lesz okossá; s ha feddik az értelmest, megérti a tudást.
26 Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, —
Atyját pusztítja, anyját megfutamítja szégyenletes és gyalázatos fi.
27 перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́!
Hallgatva oktatásra, szűnj meg, fiam, eltévelyegni a tudás szavaitól!
28 Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду.
Alávaló tanú megcsúfolja a jogot, és a gonoszok szája elnyeli a jogtalanságot.
29 На насмі́шників кари готові пості́йно, і вдари на спи́ну безумним.
Készen vannak a csúfolóknak a büntetések és ütlegek a balgák hátának.

< Приповісті 19 >