Приповісті 19
1 Ліпший убогий, що ходить в своїй непови́нності, ніж лукавий уста́ми та нерозумний.
Pito ou pòv men ou se nèg serye pase pou w'ap bay manti epi pou ou sòt met sou li.
2 Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться.
Sa pa bon pou ou prese fè anyen san ou pa konprann sa w'ap fè. Si ou pa gen pasyans, ou ka nan pwoblèm.
3 Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце.
Se sotiz yon nonm ki fini avè l'. Apre sa, li konprann pou l' fache sou Bondye.
4 Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його.
Lè ou gen lajan, ou toujou gen zanmi. Men lè ou pòv, dènye zanmi vire do ba ou.
5 Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний.
Lè yon moun ap sèvi temwen nan tribinal, si li fè manti, yo gen pou yo pini l'. Pa gen rechap pou moun k'ap bay manti.
6 Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари.
Anpil moun ap achte figi grannèg. Tout moun vle zanmi moun k'ap bay favè.
7 Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!
Lè ou pòv, ata frè ou pa vle wè ou. Ou pa bezwen mande si zanmi p'ap lage ou! Tout chache w'ap chache pale ak yo, yo pa okipe ou!
8 Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́.
Si ou renmen tèt ou, chache gen konprann. Pa bliye sa ou te aprann, zafè ou va mache byen.
9 Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.
Lè yon moun ap sèvi temwen nan tribinal, si li fè manti, yo gen pou yo pini l'. Moun k'ap bay manti gen pou mouri.
10 Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником.
Yon moun ki san konprann pa fèt pou gen tout bagay, ni yon esklav pa fèt pou chèf sou grannèg.
11 Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною.
Yon moun ki gen bon konprann pa fè kòlè fasil. Tout kalite li, se pa okipe moun ki fè mal.
12 Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.
Lè yon wa ankòlè, se tankou yon lyon k'ap gwonde. Men, favè yon chèf se tankou lapli sou jaden.
13 Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.
Yon pitit ki san konprann se yon malè pou papa l'. Yon fanm ki toujou ap chache kont, se yon goutyè k'ap degoute dlo san rete.
14 Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа.
Kay ak lajan, se byen manman ak papa ka mouri kite pou ou. Men, yon fanm ki gen konprann, se Seyè a ase ki ka fè ou jwenn sa.
15 Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує.
Parès fè je ou toujou lou. Moun ki rete san fè anyen ap rete grangou.
16 Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре.
Moun ki fè sa Bondye mande ap viv lontan. Moun ki pa mache jan Bondye vle l' l'a pa lwen mouri.
17 Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому.
Lè ou bay pòv lacharite, se Bondye ou prete. Se li menm ki va renmèt ou sa.
18 Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.
Korije pitit ou yo lè yo piti toujou. Men, pa bat yo jouk ou touye yo.
19 Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше.
Moun ki gen san wo ap peye konsekans zak li yo. Si ou wete l' nan move pa a yon fwa, w'ap blije fè l' pou li tout tan.
20 Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́.
Koute konsèy y'ap ba ou. Louvri zòrèy ou pou aprann. Konsa w'a gen bon konprann jouk ou mouri.
21 У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній.
Yon moun te mèt fè tout kalite lide nan tèt li. Men, sa Seyè a vle a, se sa ki pou rive.
22 Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу.
Tou sa yo mande yon moun se pou l' gen bon kè. Pito yon moun pòv pase l' mantò.
23 Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його.
Gen krentif pou Bondye, w'a jwenn lavi, w'ap toujou kontan. Malè p'ap rive ou.
24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її.
Gen moun ki sitèlman parese ata manje yo pa vle mete nan bouch yo.
25 Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку.
Pase awogan yo yon je baton, moun san konprann yo va konprann. Rale zòrèy moun ki gen konprann yo, y'a vin gen plis konesans.
26 Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, —
Se yon wont, se yon dezonè pou yon pitit aji mal ak papa l', osinon pou l' mete manman l' deyò lakay li.
27 перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́!
Pitit mwen, lè ou sispann aprann, ou pa lwen bliye sa ou konnen deja.
28 Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду.
Yon temwen k'ap bay manti pase lajistis nan betiz. Mechan yo pran plezi nan fè mechanste.
29 На насмі́шників кари готові пості́йно, і вдари на спи́ну безумним.
Baton an tou la pou moun k'ap pase moun nan betiz. Fwèt la tou pare pou dèyè moun ki san konprann.
