Приповісті 19
1 Ліпший убогий, що ходить в своїй непови́нності, ніж лукавий уста́ми та нерозумний.
Meilleur est un pauvre qui marche dans son intégrité, qu'un homme aux lèvres fausses, qui est un insensé.
2 Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться.
A manquer de prudence il n'y a point d'avantage; et qui précipite ses pas, bronche.
3 Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце.
C'est la folie de l'homme qui gâte sa carrière; mais c'est contre l'Éternel que s'irrite son cœur.
4 Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його.
La richesse procure beaucoup d'amis, mais le pauvre est abandonné par son ami.
5 Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний.
Un faux témoin ne demeure pas impuni, et celui qui émet des mensonges, n'échappera pas.
6 Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари.
Il y a beaucoup de flatteurs pour l'homme libéral, et tous les amis sont pour celui qui donne.
7 Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!
Tous les frères du pauvre ont de l'aversion pour lui; combien plus ses amis le quitteront-ils! Il se réclame de leurs promesses, … elles sont évanouies!
8 Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́.
Acquérir du sens, c'est aimer son âme; garder la prudence fait trouver le bonheur.
9 Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.
Le faux témoin ne reste pas impuni; et qui profère le mensonge, se perd.
10 Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником.
Une vie de délices ne va pas à l'insensé; il va moins encore à l'esclave de commander aux princes.
11 Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною.
La raison de l'homme le rend patient, et sa gloire est de passer une faute.
12 Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.
La colère d'un roi est le rugissement du lion; mais sa faveur est comme la rosée sur la verdure.
13 Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.
Le malheur d'un père, c'est un fils insensé; et l'eau qui dégoutte d'un toit sans interruption, c'est une femme querelleuse.
14 Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа.
On hérite de ses pères une maison et des biens; mais une femme sensée, est un don de l'Éternel.
15 Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує.
La paresse plonge dans le sommeil, et l'âme indolente sentira la faim.
16 Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре.
Qui garde le commandement, garde sa vie; qui néglige sa voie, subira la mort.
17 Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому.
Celui qui donne au pauvre, prête à l'Éternel, et Il lui rendra son bienfait.
18 Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.
Châtie ton fils, pendant qu'il y a espoir; mais jusqu'à le tuer ne te laisse pas emporter!
19 Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше.
Que l'emporté subisse la peine; car si tu l'en exemptes, tu devras y revenir.
20 Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́.
Ecoute un conseil, et reçois les leçons, afin que tu sois sage dans la suite de ta vie!
21 У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній.
Les projets du cœur de l'homme sont nombreux; mais le décret de l'Éternel, c'est ce qui s'exécute.
22 Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу.
La bonté de l'homme fait sa gloire; et le pauvre vaut mieux que le menteur.
23 Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його.
La crainte de l'Éternel mène à la vie; on repose rassasié, sans être atteint de malheur.
24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її.
Le paresseux plonge sa main dans le plat; mais à sa bouche il ne la ramènera pas.
25 Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку.
Frappe le moqueur, le faible deviendra sage; avertis l'homme de sens, il entend raison.
26 Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, —
Il ruine son père, fait fuir sa mère, le fils impudent, et qui fait honte.
27 перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́!
Cesse, mon fils, d'écouter des doctrines qui te détourneraient des paroles de la sagesse.
28 Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду.
Un témoin pervers se rit de la justice; et la bouche des impies se repaît d'iniquité.
29 На насмі́шників кари готові пості́йно, і вдари на спи́ну безумним.
Les châtiments sont prêts pour les moqueurs; et les coups, pour le dos de l'insensé.
