Приповісті 19
1 Ліпший убогий, що ходить в своїй непови́нності, ніж лукавий уста́ми та нерозумний.
2 Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться.
3 Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце.
La folie de l'homme souille ses voies, et c'est Dieu qu'il accuse en son cœur.
4 Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його.
Les richesses attirent à l'homme beaucoup d'amis; au contraire, le pauvre est délaissé même de l'ami qu'il a.
5 Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний.
Le faux témoin ne sera pas impuni; celui qui appelle à tort en justice en portera la peine.
6 Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари.
Beaucoup se prosternent en face des rois; tout méchant est pour l'homme un opprobre.
7 Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!
Celui qui hait son frère pauvre est bien loin de l'amitié; c'est une bonne pensée qui fait approcher d'elle ceux qui la connaissent, et le sage la trouvera. Avoir fait beaucoup de mal entraîne à faire plus de mal encore; celui qui use de paroles provocatrices ne sera pas sauvé.
8 Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́.
Celui qui possède la sagesse est ami de soi-même, et celui qui garde la prudence trouvera le bien.
9 Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.
Le faux témoin ne sera pas impuni; celui qui attise une méchanceté périra par elle.
10 Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником.
Les délices ne sont pas pour l'insensé; qu'un serviteur ne se mette pas à commander avec orgueil.
11 Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною.
L'homme miséricordieux est patient; sa gloire retombe comme la punition sur le pécheur.
12 Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.
La menace d'un roi est comme le rugissement du lion, et sa sérénité comme une rosée sur une prairie.
13 Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.
Le fils insensé est la honte de son père; les vœux qu'une courtisane paye de ses faveurs ne sont pas purs.
14 Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа.
Les pères partagent entre les enfants leur maison et leurs richesses; mais la femme bien en harmonie avec un homme vient du Seigneur.
15 Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує.
La crainte possède l'efféminé; l'âme de l'oisif est indigente.
16 Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре.
Garder les commandements, c'est sauver son âme; se négliger en sa voie, c'est courir à sa perte.
17 Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому.
Celui qui est miséricordieux envers les pauvres prête à usure au Seigneur; Dieu le rétribuera selon ce qu'il aura donné.
18 Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.
Corrige ton fils; c'est ainsi qu'il sera ton espérance. Ne sois pas exalté en ton âme jusqu'à l'orgueil.
19 Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше.
L'homme malveillant sera puni sévèrement; s'il nuit à autrui, il nuit aussi à son âme.
20 Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́.
Écoute, ô mon fils, les instructions de ton père pour être sage jusqu'à ta dernière heure.
21 У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній.
De nombreuses pensées roulent dans le cœur de l'homme; le conseil du Seigneur demeure dans tous les siècles.
22 Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу.
La miséricorde est un fruit pour l'homme; mieux vaut un mendiant juste qu'un riche trompeur.
23 Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його.
La crainte du Seigneur est la vie de l'homme; celui qui n'a pas cette crainte habitera des lieux où la doctrine est inconnue.
24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її.
Celui qui cache ses mains sous son manteau, avec de mauvais desseins, n'aura garde de les porter à sa bouche.
25 Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку.
Les coups qui le flagellent rendent l'insensé plus réfléchi; mais si l'on reprend le sage, il comprend aussitôt la réprimande.
26 Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, —
Celui qui n'honore pas son père et repousse sa mère sera couvert de honte, et recevra un blâme.
27 перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́!
Le fils qui néglige de garder les instructions de son père tramera de mauvais desseins.
28 Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду.
Celui qui répond pour un jeune insensé outrage la justice; la bouche des impies dévore l'iniquité.
29 На насмі́шників кари готові пості́йно, і вдари на спи́ну безумним.
Des fouets sont préparés pour les pervers, et des châtiments pour les insensés.
