Приповісті 19
1 Ліпший убогий, що ходить в своїй непови́нності, ніж лукавий уста́ми та нерозумний.
Better a poor man who walks with integrity than a fool whose lips are perverse.
2 Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться.
Even zeal is no good without knowledge, and he who hurries his footsteps misses the mark.
3 Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце.
A man’s own folly subverts his way, yet his heart rages against the LORD.
4 Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його.
Wealth attracts many friends, but a poor man is deserted by his friend.
5 Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний.
A false witness will not go unpunished, and one who utters lies will not escape.
6 Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари.
Many seek the favor of the prince, and everyone is a friend of the gift giver.
7 Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!
All the brothers of a poor man hate him— how much more do his friends avoid him! He may pursue them with pleading, but they are nowhere to be found.
8 Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́.
He who acquires wisdom loves himself; one who safeguards understanding will find success.
9 Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.
A false witness will not go unpunished, and one who pours out lies will perish.
10 Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником.
Luxury is unseemly for a fool— how much worse for a slave to rule over princes!
11 Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною.
A man’s insight gives him patience, and his virtue is to overlook an offense.
12 Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.
A king’s rage is like the roar of a lion, but his favor is like dew on the grass.
13 Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.
A foolish son is his father’s ruin, and a quarrelsome wife is like a constant dripping.
14 Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа.
Houses and wealth are inherited from fathers, but a prudent wife is from the LORD.
15 Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує.
Laziness brings on deep sleep, and an idle soul will suffer hunger.
16 Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре.
He who keeps a commandment preserves his soul, but he who is careless in his ways will die.
17 Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому.
Kindness to the poor is a loan to the LORD, and He will repay the lender.
18 Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.
Discipline your son, for in that there is hope; do not be party to his death.
19 Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше.
A man of great anger must pay the penalty; if you rescue him, you will have to do so again.
20 Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́.
Listen to counsel and accept discipline, that you may be wise the rest of your days.
21 У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній.
Many plans are in a man’s heart, but the purpose of the LORD will prevail.
22 Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу.
The desire of a man is loving devotion; better to be poor than a liar.
23 Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його.
The fear of the LORD leads to life, that one may rest content, without visitation from harm.
24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її.
The slacker buries his hand in the dish; he will not even bring it back to his mouth.
25 Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку.
Strike a mocker, and the simple will beware; rebuke the discerning man, and he will gain knowledge.
26 Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, —
He who assaults his father or evicts his mother is a son who brings shame and disgrace.
27 перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́!
If you cease to hear instruction, my son, you will stray from the words of knowledge.
28 Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду.
A corrupt witness mocks justice, and a wicked mouth swallows iniquity.
29 На насмі́шників кари готові пості́йно, і вдари на спи́ну безумним.
Judgments are prepared for mockers, and beatings for the backs of fools.
