Приповісті 18
1 Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
Köpchiliktin ayrilip yalghuz yürgen kishi haman öz nepsige chogh tartar; Herqandaq chin hékmetke haman jan-jehli bilen qarshi chiqar.
2 Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
Exmeq yorutulushqa qiziqmas; Qiziqidighini peqet öz oylighanlirini körsitishla, xalas.
3 З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
Yaman kishi kelse, nepretmu peyda bolar; Nomussiz ish iza-ahanettin ayrilmas.
4 Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
Ademning sözliri chongqur sulargha oxshar; Danaliq buliqi ériq süyidek örkeshlep aqar.
5 Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
Yaman’gha yan bésishqa, Soraqta heqqaniygha uwal qilishqa qet’iy bolmas.
6 Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
Exmeqning lewliri uni jédelge bashlar; Uning aghzi «Méni dumbala» dep teklip qilar.
7 Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
Exmeqning aghzi öz béshigha halakettur; Uning lewliri öz jénigha qapqandur.
8 Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
Gheywetxorning sözliri herxil nazunémetlerdek, Kishining qelbige chongqur singdürüler.
9 Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
Ishida hurun bolghan kishimu, Buzghunchi bilen ülpetdash bolidu.
10 Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
Perwerdigarning nami mezmut munardur; Heqqaniylar uning ichige yügürüp kirip yuqirida aman bolar.
11 Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
Bay adem mal-dunyasini «mustehkem shehirim» dep biler; Neziride özini saqlaydighan égiz sépildek turar.
12 Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
Bitchit bolushtin awwal, köngülge tekebburluq kéler; Awwal kemterlik bolsa, andin shöhret kéler.
13 Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
Sözni anglimay turup, aldirap jawab bergen, Exmeqliqini körsitip özini xijalette qaldurur.
14 Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
Tendiki aghriq azabigha ademning öz rohi berdashliq bergüzer; Biraq rohi sun’ghan bolsa uni kim kötürer?
15 Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
Yorutulghanning qelbi bilimge érishmekte, Aqilanining qulaqliri bilimni izdimekte.
16 Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
Sowghat öz igisige ishikni daghdam échip bérer; Uni chong erbablar aldigha yetküzer.
17 Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
Dewa qilghanda, awwal sözligüchining sözliri orunluq körüner; Lékin qarshi terep soal qoyup ishni sürüshtürer.
18 Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
Chek tashlash jédellerni tügiter; Ghojilarning arisidiki ishnimu hel qilar.
19 Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
Renjigen qérindashning könglini élish mustehkem sheherni élishtinmu tes; Jédel-majira qorghanning taqaq-baldaqlirigha oxshashtur.
20 Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
Adem [durus] sözligenlikidin qorsiqi toq bolar; Öz könglidin chiqqan sözliridin mol hosul alar.
21 Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
Hayat-mamat tilning ilkididur; Kimki uning tesirini etiwarlisa uning méwisidin yer.
22 Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
Xotunni tallap alghan kishi yaxshiliq tapidu, U Perwerdigarning merhimitige érishken bolidu.
23 Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
Miskinler pes awazda yélinip sözler; Bay bolsa qopalliq bilen jawab bérer.
24 Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.
Dostni köp tutqan kishi xarab bolar; Lékin qérindashtinmu yéqin baghlan’ghan bir dost bardur.
