Приповісті 18
1 Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
Segun su antojo busca el que se desvía; en toda doctrina se envolverá.
2 Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
No toma placer el loco en la inteligencia, sino en lo que descubre su corazón.
3 З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
Cuando viene el impío, viene también el menosprecio, y con el deshonrador la afrenta.
4 Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
Aguas profundas son las palabras de la boca del hombre; y arroyo revertiente, la fuente de la sabiduría.
5 Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
Tener respeto a la persona del impío, para hacer caer al justo de su derecho, no es bueno.
6 Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
Los labios del loco vienen con pleito; y su boca a plaga llama.
7 Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
La boca del loco es quebrantamiento para sí, y sus labios son lazos para su alma.
8 Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
Las palabras del chismoso parecen blandas, mas ellas descienden hasta lo íntimo del vientre.
9 Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
También el que es negligente en su obra es hermano del gran desolador.
10 Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
Torre fuerte es el nombre del SEÑOR; a él correrá el justo, y será levantado.
11 Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
Las riquezas del rico son la ciudad de su fortaleza, y como un muro alto en su imaginación.
12 Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
Antes del quebrantamiento se eleva el corazón del hombre, y antes de la honra es el abatimiento.
13 Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
El que responde palabra antes de oír, le es locura y oprobio.
14 Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
El espíritu del hombre soportará su enfermedad; mas ¿quién soportará al espíritu quebrantado?
15 Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
El corazón del entendido adquiere sabiduría; y el oído de los sabios busca la ciencia.
16 Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
El don del hombre le ensancha el camino, y le lleva delante de los grandes.
17 Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
El justo es el primero en su pleito; y su adversario viene, y le busca.
18 Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
La suerte pone fin a los pleitos, y desparte los fuertes.
19 Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
El hermano ofendido es más tenaz que una ciudad fuerte; y las contiendas de los hermanos son como cerrojos de alcázar.
20 Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
Del fruto de la boca del hombre se llenará su vientre; se saciará del producto de sus labios.
21 Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
La muerte y la vida están en poder de la lengua; y el que la ama comerá de sus frutos.
22 Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
El que halló esposa halló el bien, y alcanzó la benevolencia del SEÑOR.
23 Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
El pobre habla con ruegos; mas el rico responde durezas.
24 Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.
El hombre que tiene amigos, ha de mostrarse amigo; y amigo hay más unido que un hermano.
