Приповісті 18
1 Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
Munhu asina ukama navamwe anongozvitsvakira zvake; anozvidza kutonga kwakanaka kwose.
2 Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
Benzi harifariri kunzwisisa, asi rinofarira kungotaura zvarinofunga chete.
3 З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
Panosvika chakaipa, kuzvidzwa kunouyawo, uye kana nyadzi dzichisvika kusakudzwa kwasvikawo.
4 Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
Mashoko omuromo womunhu imvura yakadzika, asi tsime rouchenjeri chitubu chinoyerera.
5 Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
Hazvina kunaka kutsaura akaipa kana kusaruramisira asina mhosva.
6 Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
Miromo yebenzi inoriunzira kukakavara, uye muromo wake unomukokera kurohwa.
7 Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
Muromo webenzi ndiwo kuparadzwa kwaro, uye miromo yaro ndiwo musungo kumweya waro.
8 Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
Mashoko amakuhwa akaita semisuva yakanakisisa; anoenda pakadzikadzika mukati momunhu.
9 Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
Uyo ano usimbe pakubata kwake ihama youyo anoparadza.
10 Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
Zita raJehovha inhare yakasimba; vakarurama vanomhanyira kwariri vagochengetedzwa.
11 Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
Pfuma yavapfumi ndiro guta ravo rina masvingo; vanoriona sorusvingo rurefu pakufunga kwavo.
12 Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
Kuparadzwa kusati kwasvika, mwoyo womunhu unozvikudza, asi kuzvininipisa kunotangira kukudzwa.
13 Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
Uyo anopindura asati anzwa, ndihwo upenzi hwake nokunyadziswa kwake.
14 Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
Mweya womunhu unomusimbisa panguva yokurwara, asi mweya wakapwanyika ndiani angautakura?
15 Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
Mwoyo woune njere unowana ruzivo, nzeve dzowakachenjera dzinorutsvaka.
16 Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
Chipo chinozarurira nzira kune achipa, uye chinomusvitsa pamberi pavakuru.
17 Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
Anotanga kusvitsa nyaya yake anoita seakanaka, kusvikira mumwe auya mberi kuzomubvunza.
18 Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
Kukanda mijenya kunopedza gakava, uye kunotonga pakati pavaviri vanopikisana zvikuru.
19 Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
Hama yatadzirwa yakavangarara kupfuura guta rakakomberedzwa namasvingo, uye kukakavara kwakafanana namazariro amasuo omuzinda wamambo.
20 Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
Kubva pazvibereko zvomuromo wake dumbu romunhu rinogutiswa; nezvinobva pamiromo yake achagutiswa.
21 Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
Rurimi rune simba roupenyu norufu, uye vaya vanoruda vachadya chibereko charwo.
22 Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
Uyo anowana mudzimai anowana chinhu chakanaka, uye anogamuchira nyasha kubva kuna Jehovha.
23 Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
Murombo anokumbira kuitirwa tsitsi, asi mupfumi anopindura nehasha.
24 Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.
Munhu ane shamwari dzakawanda angangoparadzwa, asi kune shamwari inonamatira kupfuura hama.
