< Приповісті 18 >
1 Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
Quem se isola busca seu [próprio] desejo; ele se volta contra toda sabedoria.
2 Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
O tolo não tem prazer no entendimento, mas sim em revelar sua [própria] opinião.
3 З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
Na vinda do perverso, vem também o desprezo; e com a desonra [vem] a vergonha.
4 Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
A boca do homem são [como] águas profundas; e o manancial de sabedoria [como] um ribeiro transbordante.
5 Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
Não é bom favorecer ao perverso para prejudicar ao justo num julgamento.
6 Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
Os lábios do tolo entram em briga, e sua boca chama pancadas.
7 Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
A boca do tolo é sua [própria] destruição, e seus lábios [são] armadilha para sua alma.
8 Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
As palavras do fofoqueiro são como alimentos deliciosos, que descem até o interior do ventre.
9 Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
O preguiçoso em fazer sua obra é irmão do causador de prejuízo.
10 Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
O nome do SENHOR é uma torre forte; o justo correrá até ele, e ficará seguro.
11 Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
Os bens do rico são [como] uma cidade fortificada, e como um muro alto em sua imaginação.
12 Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
Antes da ruína o coração humano é orgulhoso; e antes da honra [vem] a humildade.
13 Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
Quem responde antes de ouvir [age] como tolo e causa vergonha para si.
14 Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
O espírito do homem o sustentará quando doente; mas o espírito abatido, quem o levantará?
15 Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
O coração do prudente adquire conhecimento; e o ouvido dos sábios busca conhecimento.
16 Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
O presente do homem alarga seu caminho, e o leva perante a face dos grandes.
17 Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
Aquele que primeiro mostra sua causa [parece ser] justo; mas [somente até] que outro venha, e o investigue.
18 Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
O sorteio cessa disputas, e separa poderosos [de se confrontarem].
19 Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
O irmão ofendido [é mais difícil] que uma cidade fortificada; e as brigas são como ferrolhos de uma fortaleza.
20 Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
Do fruto da boca do homem seu ventre se fartará; dos produtos de seus lábios se saciará.
21 Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
A morte e a vida estão no poder da língua; e aquele que a ama comerá do fruto dela.
22 Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
Quem encontrou esposa, encontrou o bem; e obteve o favor do SENHOR.
23 Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
O pobre fala com súplicas; mas o rico responde com durezas.
24 Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.
O homem [que tem] amigos pode ser prejudicado [por eles]; porém há um amigo mais chegado que um irmão.