< Приповісті 18 >
1 Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
Busca coisas desejáveis aquele que se separa e se entremete em toda a sabedoria.
2 Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
Não toma prazer o tolo na inteligência, senão em que se descubra o seu coração.
3 З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
Vindo o ímpio, vem também o desprezo, e com a vergonha a ignomínia.
4 Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
águas profundas são as palavras da boca do homem, e ribeiro trasbordante é a fonte da sabedoria.
5 Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
Não é bom ter respeito à pessoa do ímpio para derribar o justo em juízo.
6 Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
Os beiços do tolo entram na contenda, e a sua boca por acoites brada.
7 Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
A boca do tolo é a sua própria destruição, e os seus lábios um laço para a sua alma.
8 Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
As palavras do assoprador são como doces bocados; e elas descem ao intimo do ventre.
9 Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
Também o negligente na sua obra é irmão do desperdiçador.
10 Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
Torre forte é o nome do Senhor; a ele correrá o justo, e estará em alto retiro.
11 Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
A fazenda do rico é a cidade da sua fortaleza, e como um muro alto na sua imaginação.
12 Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
Antes de ser quebrantado eleva-se o coração do homem; e diante da honra vai a humildade.
13 Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
O que responde antes de ouvir, estultícia lhe é, e vergonha.
14 Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
O espírito do homem sosterá a sua enfermidade, mas ao espírito abatido quem levantará?
15 Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
O coração do entendido adquire o conhecimento, e o ouvido dos sábios busca o conhecimento.
16 Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
O presente do homem lhe alarga o caminho e o leva diante dos grandes.
17 Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
O que primeiro começa o seu pleito justo é; porém vem o seu companheiro, e o examina.
18 Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
A sorte faz cessar os pleitos, e faz separação entre os poderosos.
19 Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
O irmão ofendido é mais difícil de conquistar do que uma cidade forte; e as contendas são como os ferrolhos dum palácio.
20 Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
Do fruto da boca de cada um se fartará o seu ventre: dos renovos dos seus lábios se fartará.
21 Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
A morte e a vida estão no poder da língua; e aquele que a ama comerá do seu fruto.
22 Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
O que acha mulher acha o bem e alcança a benevolência do Senhor.
23 Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
O pobre fala com rogos, mas o rico responde com durezas.
24 Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.
O homem que tem amigos haja-se amigavelmente, e há amigo mais chegado do que um irmão.