Приповісті 18
1 Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
Eyeggya ku banne aba yeerowoozako yekka, era tawuliriza magezi gamuweebwa.
2 Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
Omusirusiru tasanyukira kutegeera, ky’asanyukira kyokka kwe kwogera by’alowooza.
3 З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
Okukola ekibi bwe kujja n’okunyooma kujjirako, era awali okuyisaamu omuntu amaaso wabaawo okunyoomoola.
4 Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
Ebigambo by’omu kamwa k’omuntu mazzi ga buziba, naye ensulo ey’amagezi mugga ogukulukuta.
5 Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
Si kirungi kuttira mubi ku liiso, oba okusaliriza omutuukirivu.
6 Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
Akamwa k’omusirusiru kamuleetera entalo era akamwa ke kamuleetera okukubwa emiggo.
7 Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
Akamwa k’omusirusiru ke kamuleetera okuzikirira, era n’emimwa gye mutego eri emmeeme ye.
8 Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
Ebigambo by’omuntu ageya biri ng’emmere ewoomerera, bigenda mu bitundu by’omubiri eby’ewala.
9 Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
Omuntu omugayaavu mu mirimu gy’akola, waluganda n’oyo azikiriza.
10 Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
Erinnya lya Mukama kigo ky’amaanyi, omutuukirivu addukira omwo n’afuna emirembe.
11 Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
Obugagga bw’omugagga, kye kibuga kye ekiriko bbugwe ow’amaanyi, era mu kulaba kwe, kigo kye ekigumu ekitarinnyika.
12 Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
Omuntu nga tannagwa, omutima gwe gwegulumiza, naye okwetoowaza kumuweesa ekitiibwa.
13 Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
Oyo addamu amangu mu nsonga gy’ateetegerezza, buba busirusiru bwe era buswavu.
14 Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
Omwoyo gw’omuntu gumuwanirira mu bulwadde, naye emmeeme eyennyise ani ayinza okugigumiikiriza?
15 Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
Omutima gw’omwegendereza guyiga okumanya, amatu g’omuntu omugezi gawuliriza.
16 Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
Ekirabo ky’omuntu kimuseguliza, era kimutuusa ne mu maaso g’abeekitiibwa.
17 Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
Asooka okweyogerako y’afaanana ng’omutuufu, okutuusa omulala lw’amubuuza ebibuuzo.
18 Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
Okukuba akalulu kimalawo empaka, era kisalawo eggoye wakati w’abawakana ab’amaanyi.
19 Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
Kyangu okuwamba ekibuga ekiriko bbugwe ow’amaanyi, okusinga okukomyawo owooluganda anyiize, era ennyombo ziba ng’empagi z’ekigo.
20 Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
Omuntu anakkutanga ebigambo ebiva mu kamwa ke; ebibala ebijjula akamwa ke bye binamukkusanga.
21 Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
Olulimi lulina obuyinza okuwa obulamu oba okutta, era n’abo abalwagala balirya ebibala byalwo.
22 Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
Azuula omukazi omulungi ow’okuwasa aba azudde ekirungi, era aganja eri Mukama.
23 Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
Omwavu yeegayirira, naye omugagga addamu na bbogo.
24 Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.
Akwana emikwano emingi yeereetera okuzikirira, naye wabaawo ow’omukwano akwagala ennyo okusinga owooluganda.
