Приповісті 18
1 Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
Moyimi alukaka kaka kosepelisa baposa na ye, atelemelaka bososoli nyonso.
2 Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
Moto oyo azangi mayele asepelaka te kozwa tango ya kokanisa, kasi asepelaka kaka kotalisa makanisi ya motema na ye.
3 З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
Soki moto mabe ayei, kotiola mpe eyaka; soki soni eyei, kofinga mpe eyaka.
4 Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
Maloba ya monoko ya moto ezalaka lokola mayi ya mozindo; etima ya bwanya ezalaka lokola mayi ya ebale oyo etondi makasi.
5 Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
Ezali malamu te kolongisa moto mabe mpe kokweyisa moyengebene, kati na kosambisama.
6 Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
Bibebu ya moto oyo azangi mayele eyeisaka koswana, mpe monoko na ye eyeisaka fimbu.
7 Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
Monoko ya moto oyo azangi mayele ememelaka ye kufa, mpe bibebu na ye ezalaka motambo mpo na molimo na ye moko.
8 Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
Maloba ya moto ya songisongi ezalaka lokola bilei ya kitoko, ekitaka na esengo kino na libumu.
9 Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
Moto oyo azongaka sima na mosala na ye azali ndeko ya mobebisi.
10 Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
Kombo ya Yawe ezali lokola ndako molayi batonga makasi; moyengebene akimelaka kuna mpe azwaka ebombamelo ya makasi.
11 Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
Bomengo ya mozwi ezali engumba na ye, oyo batonga makasi; akanisaka ete ezali lokola mir ya molayi.
12 Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
Liboso ete moto akweya, motema na ye ekomaka na lolendo; kasi komikitisa eyaka liboso ya nkembo.
13 Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
Kopesa eyano liboso ya koyoka ezali liboma mpe bozoba.
14 Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
Kimia kati na motema elendisaka moto na tango ya bokono, kasi nani akokoka kolendisa motema oyo etutami?
15 Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
Motema ya moto ya mayele ezwaka mayele, mpe litoyi ya moto ya bwanya elukaka boyebi.
16 Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
Kado efungolelaka moto oyo apesi yango nzela mpe ekotisaka ye liboso ya bato minene.
17 Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
Moto ya liboso na kosamba amonanaka lokola nde alongi; kasi soki moto oyo azali kosamba na ye ayei, akotelemela ye.
18 Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
Zeke esilisaka koswana mpe ekataka makambo kati na bato ya makasi.
19 Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
Kokota lisusu na motema ya ndeko oyo osali mabe ezalaka pasi koleka kokota na engumba batonga makasi; mpe koswana na moto ezali lokola kokanga bikuke ya ndako batonga makasi na bibende ya minene.
20 Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
Moto atondisaka libumu na ye na nzela ya mbuma ya monoko na ye mpe akotonda na lifuti ya bibebu na ye.
21 Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
Kufa mpe bomoi ezali na se ya nguya ya lolemo; moto oyo alingaka lolemo akolia mbuma na yango.
22 Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
Mobali oyo azwi mwasi ya malamu azwi bomengo, azwi ngolu kowuta epai na Yawe.
23 Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
Mobola alobaka na mongongo ya kobondela, kasi mozwi azongisaka eyano na lolendo.
24 Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.
Moto oyo azalaka na balingami ebele amitiaka na pasi, kasi ezali na molingami moko ya motema, oyo aleki ata ndeko.
