Приповісті 18
1 Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
occasiones quaerit qui vult recedere ab amico omni tempore erit exprobrabilis
2 Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
non recipit stultus verba prudentiae nisi ea dixeris quae versantur in corde eius
3 З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
impius cum in profundum venerit peccatorum contemnit sed sequitur eum ignominia et obprobrium
4 Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
aqua profunda verba ex ore viri et torrens redundans fons sapientiae
5 Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
accipere personam impii non est bonum ut declines a veritate iudicii
6 Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
labia stulti inmiscunt se rixis et os eius iurgia provocat
7 Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
os stulti contritio eius et labia illius ruina animae eius
8 Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
verba bilinguis quasi simplicia et ipsa perveniunt usque ad interiora ventris
9 Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
qui mollis et dissolutus est in opere suo frater est sua opera dissipantis
10 Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
turris fortissima nomen Domini ad ipsum currit iustus et exaltabitur
11 Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
substantia divitis urbs roboris eius et quasi murus validus circumdans eum
12 Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
antequam conteratur exaltatur cor hominis et antequam glorificetur humiliatur
13 Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
qui prius respondit quam audiat stultum se esse demonstrat et confusione dignum
14 Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
spiritus viri sustentat inbecillitatem suam spiritum vero ad irascendum facilem quis poterit sustinere
15 Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
cor prudens possidebit scientiam et auris sapientium quaerit doctrinam
16 Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
donum hominis dilatat viam eius et ante principes spatium ei facit
17 Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
iustus prior est accusator sui venit amicus eius et investigavit eum
18 Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
contradictiones conprimit sors et inter potentes quoque diiudicat
19 Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
frater qui adiuvatur a fratre quasi civitas firma et iudicia quasi vectes urbium
20 Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
de fructu oris viri replebitur venter eius et genimina labiorum illius saturabunt eum
21 Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
mors et vita in manu linguae qui diligunt eam comedent fructus eius
22 Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
qui invenit mulierem invenit bonum et hauriet iucunditatem a Domino
23 Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
cum obsecrationibus loquetur pauper et dives effabitur rigide
24 Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.
vir amicalis ad societatem magis amicus erit quam frater
