Приповісті 18
1 Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
Agra'aku'ma nemanisia vahe'mo'a, agraguke agesa nentahie. Knare antahizama eri'nea vaheku'enena ana ne'mo'a avesiozmantegahie.
2 Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
Neginagi vahe'mo'a ama' antahintahima erizankura, musena osugosie. Hianagi agra'a antahi'zanke hu'netreno manigahie.
3 З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
Kefo avu'ava'ene vahe'mo'a, mago'a vahekura antahi amane'za neseno, zamagi'a eri haviza nehuno, zamagaze erinezamie.
4 Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
Knare antahi'zane vahe'mofo agipinti ke'mo'a, tiru kna hu'ne. Hianagi mika knare antahizamo'a, timo kerifinti aviteno herafiramino neviankna nehie.
5 Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
Hazenkema huteno keagahu trate'ma otisigenka, hazenkema hu'nesia vahera aza osutfa huo. Hagi fatgo vahe'ma keagafima oti'nenigenka havigema huntenka azeri atre'zankura kva huo.
6 Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
Neginagi vahe'mofo kemo'a, hafra hu'za eri fore nehigeno, ana ke'zmimo'a kanonkevegu meme nehie.
7 Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
Neginagi vahe'mofo agi'mo'a, havi ke'agage nehanigeno, krifu agra'a avufare anaginente'ankna nehiakino, agrira azeri haviza hugahie.
8 Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
Vahe agenkema hu'zamo'a, haga ne'zankna hu'neankino, ame huno vahe agu'afina ufregahie.
9 Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
Zaferina omane feru vahe'mo'a, maka'zama eri havizama nehia vahe'mofo nefu manine.
10 Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
Ra Anumzamofo agimo'a hanavenentake vihugna hu'neankino, fatgo vahe'mo'za agritega zamagare'za nevazageno, zamagu nevazie.
11 Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
Feno vahe'mofo fenomo'a ra kuma zmimofo vihugna hu'neakino, kegava hurantenkenta knare huta manigahune hu'za nentahize.
12 Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
Avufga ra hu'zamo'a, henka hazenkefi kavrentena manigahane. Hianagi knare hunka anteraminka mani'zamo'a, kazerisga huno knare kagi kamigahie.
13 Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
Iza'o kema antahi anke ore'neno ke'nonama hanimo'a, agra neginagi avu'ava nehuno agaze zana agra'a erigahie.
14 Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
Krima eri'nesimo'ma ana zankuma antahintahi hakarema osaniana, ana krifina amane manino vugahie. Hianagi vahe'mofo antahintahimoma havizama haniana, iza knarera huno manigahie?
15 Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
Maka'zama antahi ankere vahe'mo'a, knare antahintahima erinakura muse nehie. Knare vahe'mo'a agesazofo huteno nemanie.
16 Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
Musezama eri'neno esimofona, kafana anagisigeno keagama hukuma hania rankva nera negesigeno, keaga humigahie.
17 Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
Keagafima otinesia ne'ma ese'ma keagama refkoma huno kesiana tamage hugahazanagi, anantema antahigesia ne'mo, hazenke'a keno erifore hugahie.
18 Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
Taisi zokagoma re'zamo ha' frama hu'zana eri fru nehuno, hanave netremoke'ma ha'ma hu'zana zanazeri netane.
19 Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
Kagrama negafu'ma arimpama azeri havizama hu'nenana ne'ma avare'zamo'a, rankumamofo hanavenentake vihu hunteankna huno negafu'ma avare'zamo'a amuho hu'ne. Ha' frama hu'zamo'a, rone ka'a hanavenentake kafa erigino rentroko huno, refko hiankna hugahie.
20 Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
Knare kema kagipintima atiramisuno'a, knare ne'zama nankeno kamuma hiankna huno kaza hugahie. Fatgo kema hanana kemo'a, kazeri knare hugahie.
21 Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
Kekamo'a vahera zamazeri so'e nehuno, zamazeri havizana hugahie. Hagi kema huzantema avesima nentesimo'a, ana ke'amoma rentesia raga'a agra'a erigahie.
22 Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
Iza'o a'ma hakreno erinesimo'a, knare'za hakreno eri'neankino, Ra Anumzamo'a avesinente.
23 Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
Amunte omane vahe'mo'a, asumaraginteno azama hanigu meme nehianagi, feno vahe'mo'a, hanave kefinti kenona nehie.
24 Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.
Rama'a ronekamo'a kazeri haviza hugahianagi, tamage ronekamo'a negafuma nehiaza huno tava'onkare manigahie.
