Приповісті 18
1 Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
自己を人と異にする者はおのれの欲ずるところのみを求めてすべての善き考察にもとる
2 Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
愚なる者は明哲を喜ばず 惟おのれの心意を顕すことを喜ぶ
3 З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
惡者きたれば藐視したがひてきたり 恥きたれば凌辱もともに來る
4 Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
人の口の言は深水の如し 湧てながるる川 智慧の泉なり
5 Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
惡者を偏視るは善らず 審判をなして義者を惡しとするも亦善らず
6 Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
愚なる者の口唇はあらそひを起し その口は打るることを招く
7 Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
愚なる者の口はおのれの敗壊となり その口唇はおのれの霊魂の罟となる
8 Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
人の是非をいふものの言はたはぶれのごとしといへども反つて腹の奥にいる
9 Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
その行爲をおこたる者は滅すものの兄弟なり
10 Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
ヱホバの各はかたき櫓のごとし 義者は之に走りいりて救を得
11 Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
富者の資財はその堅き城なり これを高き石垣の如くに思ふ
12 Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
人の心のたかぶりは滅亡に先だち 謙遜はたふとまるる事にさきだつ
13 Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
いまだ事をきかざるさきに應ふる者は愚にして辱をかうぶる
14 Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
人の心は尚其疾を忍ぶべし されど心の傷める時は誰かこれに耐んや
15 Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
哲者の心は知識をえ 智慧ある者の耳は知識を求む
16 Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
人の贈物はその人のために道をひらき かつ貴きものの前にこれを導く
17 Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
先に訴訟の理由をのぶるものは正義に似たれども その鄰人きたり詰問ひてその事を明かにす
18 Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
籤は争端をとどめ且つよきものの間にへだてとなる
19 Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
怒れる兄弟はかたき城にもまさりて説き伏せがたし 兄弟のあらそひは檜の貫木のごとし
20 Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
人は口の徳によりて腹をあかし その口唇の徳によりて自ら飽べし
21 Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
死生は舌の權能にあり これを愛する者はその果を食はん
22 Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
妻を得るものは美物を得るなり 且ヱホバより恩寵をあたへらる
23 Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
貧者は哀なる言をもて乞ひ 富人は厲しき答をなす
24 Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.
多の友をまうくる人は遂にその身を亡す 但し兄弟よりもたのもしき知己もまたあり
