Приповісті 18
1 Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
A maga kivánsága után megy az agyas ember, minden igaz bölcseség ellen dühösködik.
2 Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
Nem gyönyörködik a bolond az értelemben, hanem abban, hogy az ő elméje nyilvánvalóvá legyen.
3 З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
Mikor eljő az istentelen, eljő a megútálás; és a szidalommal a gyalázat.
4 Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
Mély víz az ember szájának beszéde, buzogó patak a bölcseségnek kútfeje.
5 Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
A gonosz személyének kedvezni nem jó, elfordítani az igazat az ítéletben.
6 Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
A bolondnak beszédei szereznek versengést, és az ő szája ütésekért kiált.
7 Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
A bolondnak szája az ő romlása, és az ő beszédei az ő életének tőre.
8 Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
A susárlónak beszédei hizelkedők; és azok a szív belsejét áthatják.
9 Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
A ki lágyan viseli magát az ő dolgában, testvére annak, a ki tönkre tesz.
10 Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
Erős torony az Úrnak neve, ahhoz folyamodik az igaz, és bátorságos lészen.
11 Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
A gazdagnak vagyona az ő erős városa, és mint a magas kőfal, az ő gondolatja szerint.
12 Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
A megromlás előtt felfuvalkodik az ember elméje; a tisztesség előtt pedig alázatosság van.
13 Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
A ki felel valamit, míg meg nem hallja, ez bolondság és gyalázatos rá nézve.
14 Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
A férfiú lelke elviseli a maga erőtlenségét; de a megtört lelket ki viseli el?
15 Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
Az eszesnek elméje tudományt szerez, és a bölcseknek füle tudományt keres.
16 Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
Az embernek ajándéka szabad útat szerez néki, és a nagyoknak orczája elé viszi őt.
17 Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
Igaza van annak, a ki első a perben; mígnem eljő az ő peresfele, és megvizsgálja őt.
18 Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
A versengéseket megszünteti a sorsvetés, és az erőseket elválasztja.
19 Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
A felingerelt atyafiú erősb az erős városnál, és az ilyen versengések olyanok, mint a vár zárja.
20 Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
A férfi szájának hasznával elégedik meg az ő belseje; az ő beszédének jövedelmével lakik jól.
21 Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
Mind a halál, mind az élet a nyelv hatalmában van, és a miképen kiki szeret azzal élni, úgy eszi annak gyümölcsét.
22 Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
Megnyerte a jót, a ki talált feleséget, és vett jóakaratot az Úrtól!
23 Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
Alázatos kérést szól a szegény; a gazdag pedig keményen felel.
24 Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.
Az ember, a kinek sok barátja van, széttöretik; de van barát, a ki ragaszkodóbb a testvérnél.
