Приповісті 18
1 Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
Moun k'ap viv apa se tèt li ase li konnen. Li move sou tout moun ki vle ba li bon konsèy.
2 Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
Moun sòt pa pran plezi l' nan chache konprann. Tou sa l'ap chache se fè moun konprann li gen lespri.
3 З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
Y'ap meprize moun k'ap fè mechanste. Moun ki pa fè respè tèt yo gen pou yo wont.
4 Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
Pawòl moun ki gen konprann fon kou lanmè, fre tankou yon sous k'ap koule tout tan.
5 Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
Sa pa bon pou ou pran pou moun mechan, ni pou ou enpoze yo rann moun inonsan jistis.
6 Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
Depi moun sòt ap pale, se kont l'ap chache. Si ou koute pawòl nan bouch li, w'a ba l' kou.
7 Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
Bouch moun sòt se kondannasyon li. Pawòl ki soti nan bouch li tounen pèlen pou li.
8 Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
Tripotay dous nan zòrèy moun ki vle tande yo. Sa mache nan san yo.
9 Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
Moun ki parese nan travay li se menmman parèyman ak moun k'ap defèt sa k'ap fèt.
10 Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
Seyè a, se yon gwo ranpa byen solid. Se la moun k'ap mache dwat yo kouri al chache pwoteksyon.
11 Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
Pou moun rich yo, byen yo tankou yon ranpa byen solid. Yo mete nan tèt yo se sa k'ap pwoteje yo.
12 Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
Lè w'ap fè awogans, yo pa lwen kraze ou. Lè ou fè kò ou piti, y'a fè lwanj ou.
13 Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
Moun ki prese reponn san koute sa y'ap di l', se moun sòt li ye. Li gen pou l' wont.
14 Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
Lè yon moun anvi viv, sa ede l' anpil lè li malad. Men, si li dekouraje, ki moun ki ka remoute kouraj li?
15 Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
Yon moun lespri ap toujou chache gen plis konesans. Zòrèy moun ki gen bon konprann toujou pare pou l' ka konnen plis toujou.
16 Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
Kado ou fè louvri chemen pou ou toupatou, ata chemen ki mennen lakay grannèg.
17 Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
Moun ki pale anvan nan tribinal toujou sanble li gen rezon. Lè lòt moun lan parèt, kat je kontre, manti kaba.
18 Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
Lè de grannèg gen kont, jij yo fè tiraj osò pou konnen kilès pou yo bay rezon.
19 Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
Li pi fasil pou mete lapè nan yon gwo lavil pase pou ou rekonsilye de frè ki nan kont. Lè yo fache, kè yonn se pòt prizon pou lòt.
20 Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
Rekonpans yon moun chita sou sa ki soti nan bouch li.
21 Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
Sa ou di ka lavi pou ou, li ka lanmò pou ou. Sa ou chwazi, se sa w'ap jwenn.
22 Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
Lè yon nonm jwenn yon bon madanm, se yon bon bagay. Se yon gwo favè Seyè a fè l'.
23 Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
Lè yon pòv ap pale, li toujou nan tanpri souple. Men, moun rich toujou ap rele sou moun.
24 Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.
Gen zanmi se pran yo vin pran. Men, gen zanmi tou yo plis pase frè.
