Приповісті 18
1 Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
Den Eigenwillen sucht, wer sich absondert; bei jeglicher Gelegenheit beginnt er Streit.
2 Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
Der Tor hat kein Gefallen an Belehrung; er möchte nur die eigene Meinung künden.
3 З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
Wo Frevel auftritt, dort tritt auch Verachtung auf, und Schmähung ist mit Hohn vereint.
4 Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
Aus eines Mannes Munde tiefe Worte sind Gewässer, ein Strom, der aus dem Born der Weisheit sprudelt.
5 Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
Daß man Partei für einen Frevler nimmt, daß man das Recht des Frommen beugt, nützt nichts.
6 Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
Des Toren Lippen schaffen Streit; nach Schlägen ruft sein Mund.
7 Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
Des Toren Mund führt seinen Sturz herbei, und seine Lippen sind ein Strick für seinen Hals.
8 Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
Des Ohrenbläsers Worte sind wie Hammerschläge; sie dringen tief ins Herz hinein.
9 Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
Wer lässig bei der Arbeit ist und wer den eigenen Besitz zerstört, sind Brüder.
10 Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
Ein fester Turm des Herren Name; der Fromme läuft zu ihm und ist gesichert.
11 Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
Des Reichen Habe ist ihm eine feste Stadt, wie eine hohe Mauer um ihn her.
12 Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
Stolz geht dem Sturz voran, der Ehre Demut.
13 Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
Gibt jemand Antwort schon, bevor er recht verstanden, so rechnet man es ihm als Torheit und als Schande.
14 Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
Ein männliches Gemüt kann seine Leiden meistern. Ein düsteres Gemüt, wer mag's erträglich finden?
15 Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
Des Klugen Herz erwirbt sich Einsicht; Einsicht sucht auch des Weisen Ohr.
16 Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
Geschenke schaffen ihrem Geber Raum und öffnen ihm den Zutritt zu den Großen.
17 Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
In einem Streite hat der erste Recht; da kommt der andere und untersucht's aufs neue.
18 Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
Den Streitigkeiten macht das Los ein Ende; es trennt die Streitenden.
19 Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
Ein Bruder kann an einer Festung sich vergehen, sind Streitigkeiten doch, was eine Bresche für die Burg.
20 Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
Mit seines Mundes Frucht ersättigt jeder seinen Magen, von seiner Lippen Ernte kann er satt sich essen.
21 Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
In dem Bereich der Zunge liegen Tod und Leben, und wer sie gern gebraucht, genießt auch ihre Frucht.
22 Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
Wer je das Weib erforscht, hat einen guten Fund getan, und er erfreut sich der besonderen Huld des Herrn.
23 Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
Der Arme redet weinerlich; der Reiche aber spricht mit Nachdruck.
24 Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.
Gefährten gibt's, die gegenseitig sich zugrunde richten; und Freunde gibt's, anhänglicher als Brüder.
