< Приповісті 18 >

1 Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
Celui qui se tient à l’écart cherche ce qui lui plaît, Il s’irrite contre tout ce qui est sage.
2 Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
Ce n’est pas à l’intelligence que l’insensé prend plaisir, C’est à la manifestation de ses pensées.
3 З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
Quand vient le méchant, vient aussi le mépris; Et avec la honte, vient l’opprobre.
4 Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
Les paroles de la bouche d’un homme sont des eaux profondes; La source de la sagesse est un torrent qui jaillit.
5 Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
Il n’est pas bon d’avoir égard à la personne du méchant, Pour faire tort au juste dans le jugement.
6 Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
Les lèvres de l’insensé se mêlent aux querelles, Et sa bouche provoque les coups.
7 Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
La bouche de l’insensé cause sa ruine, Et ses lèvres sont un piège pour son âme.
8 Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
Les paroles du rapporteur sont comme des friandises, Elles descendent jusqu’au fond des entrailles.
9 Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
Celui qui se relâche dans son travail Est frère de celui qui détruit.
10 Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
Le nom de l’Éternel est une tour forte; Le juste s’y réfugie, et se trouve en sûreté.
11 Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
La fortune est pour le riche une ville forte; Dans son imagination, c’est une haute muraille.
12 Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
Avant la ruine, le cœur de l’homme s’élève; Mais l’humilité précède la gloire.
13 Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
Celui qui répond avant d’avoir écouté Fait un acte de folie et s’attire la confusion.
14 Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
L’esprit de l’homme le soutient dans la maladie; Mais l’esprit abattu, qui le relèvera?
15 Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
Un cœur intelligent acquiert la science, Et l’oreille des sages cherche la science.
16 Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
Les présents d’un homme lui élargissent la voie, Et lui donnent accès auprès des grands.
17 Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
Le premier qui parle dans sa cause paraît juste; Vient sa partie adverse, et on l’examine.
18 Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
Le sort fait cesser les contestations, Et décide entre les puissants.
19 Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
Des frères sont plus intraitables qu’une ville forte, Et leurs querelles sont comme les verrous d’un palais.
20 Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
C’est du fruit de sa bouche que l’homme rassasie son corps, C’est du produit de ses lèvres qu’il se rassasie.
21 Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
La mort et la vie sont au pouvoir de la langue; Quiconque l’aime en mangera les fruits.
22 Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
Celui qui trouve une femme trouve le bonheur; C’est une grâce qu’il obtient de l’Éternel.
23 Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
Le pauvre parle en suppliant, Et le riche répond avec dureté.
24 Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.
Celui qui a beaucoup d’amis les a pour son malheur, Mais il est tel ami plus attaché qu’un frère.

< Приповісті 18 >