Приповісті 18
1 Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
L'homme qui veut rompre avec ses amis cherche des prétextes, et en tout temps il sera digne de blâme.
2 Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
Celui qui manque de sens n'a que faire de la sagesse; il est plutôt conduit par la folie.
3 З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
Lorsque l'impie est tombé en un abîme de fautes, il n'en tient compte; mais la honte et les ignominies lui arrivent.
4 Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
La parole dans le cœur de l'homme est une eau profonde; un fleuve en jaillit, et une fontaine de vie.
5 Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
Il n'est pas bien d'avoir égard à la parole de l'impie; se détourner de l'équité dans la jeunesse est une impiété.
6 Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
Les lèvres de l'insensé le mènent à mal, et sa bouche hardie appelle la mort.
7 Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
La bouche de l'insensé est sa ruine; ses lèvres sont un piège pour son âme.
8 Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
La crainte abat les paresseux; les âmes des efféminés sont toujours affamées.
9 Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
Qui n'a point d'ardeur en ses travaux est frère de celui qui se détruit lui-même.
10 Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
Le Nom du Seigneur est d'une force toute-puissante; les justes qui courent à Lui sont glorifiés.
11 Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
Les biens du riche sont une forteresse; sa gloire projette au loin de l'ombre.
12 Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
Le cœur de l'homme s'exalte avant d'être brisé; ils s'humilie avant d'être glorifié.
13 Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
Répondre avant d'avoir entendu, c'est insensé et blâmable.
14 Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
Un serviteur prudent apaise la colère de l'homme; qui peut supporter un homme pusillanime?
15 Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
Le cœur de l'homme sensé possède la doctrine; les oreilles du sage cherchent l'intelligence.
16 Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
Les présents que fait un homme le grandissent et le font siéger parmi les puissants.
17 Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
Le juste s'accuse le premier; mais s'il est ensuite attaqué, c'est son adversaire qu'on blâme.
18 Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
L'homme silencieux apaise les contradictions; il juge entre les puissants.
19 Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
Un frère, soutenu par son frère, est comme une puissante et haute cité; il est fort comme un palais solidement bâti.
20 Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
L'homme remplit ses entrailles des fruits de sa bouche, et se rassasiera du fruit de ses lèvres.
21 Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
La mort et la vie sont au pouvoir de la langue; ceux qui la maîtrisent mangeront ses fruits.
22 Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
Celui qui a trouvé une femme bonne a trouvé des grâces; il a reçu de Dieu l'allégresse. Celui qui répudie une femme bonne répudie une bonne fortune; celui qui garde une adultère est impie et insensé.
23 Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
24 Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.
