Приповісті 18
1 Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
L’Homme qui s’isole ne fait que suivre ses caprices: il s’insurge contre tout ce qui est raisonnable.
2 Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
Le fou ne veut pas de la raison: il ne demande qu’à mettre à nu son cœur.
3 З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
Le méchant entraîne le mépris à sa suite; la honte accompagne le manque de dignité.
4 Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
Ce sont des eaux profondes que les paroles d’une bouche humaine, un torrent jaillissant, une source de sagesse.
5 Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
Prendre parti pour le méchant, évincer le juste de ses droits, est bien mal agir.
6 Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
Les lèvres du sot entraînent des disputes, et sa bouche appelle les coups.
7 Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
La bouche du sot cause sa ruine, et ses lèvres sont un piège pour sa personne.
8 Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
Les paroles d’un boutefeu sont comme des coups qui retentissent au plus profond des entrailles.
9 Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
Apporter de la négligence dans son travail suffit pour être l’émule d’un artisan de ruines.
10 Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
Le nom du Seigneur est une tour fortifiée: le juste s’y réfugie et est hors d’atteinte.
11 Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
La fortune est une place forte pour le riche, un rempart tutélaire, à ce qu’il s’imagine.
12 Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
Lorsque s’enfle le cœur de l’homme, sa ruine est proche; l’honneur suit de près l’humilité.
13 Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
Répondre avant d’avoir entendu, c’est une folie et une cause de confusion.
14 Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
Un esprit viril sait supporter la maladie; mais un esprit abattu, qui le soutiendra?
15 Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
Le cœur bien inspiré acquiert la science; l’oreille des sages est avide de savoir.
16 Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
Les cadeaux ouvrent un facile accès à l’homme et le font arriver jusqu’aux grands.
17 Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
Qui parle le premier dans un procès a raison; vienne la partie adverse, on approfondit la cause.
18 Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
Le sort met fin aux disputes et tranche le débat entre les puissants.
19 Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
Un frère infidèle est pire qu’une ville forte, les disputes, que les verrous d’un château-fort.
20 Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
De l’usage de la parole dépend la nourriture de l’homme; il s’alimente du produit de ses lèvres.
21 Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
La mort et la vie sont au pouvoir de la langue; ceux qui aiment l’exercer en goûtent les fruits.
22 Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
Qui a trouvé une femme distinguée a trouvé le bonheur et a obtenu une faveur de l’Eternel.
23 Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
Le pauvre parle en suppliant, le riche répond avec dureté.
24 Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.
Avoir beaucoup d’amis nuit; mais tel ami est plus attaché qu’un frère.
