Приповісті 18
1 Примхли́вий шукає сваволі, стає проти всього розумного.
A man who isolates himself pursues selfishness, and defies all sound judgment.
2 Нерозумний не хоче навчатися, а тільки свій ум показати.
A fool has no delight in understanding, but only in revealing his own opinion.
3 З прихо́дом безбожного й га́ньба приходить, а з легкова́женням — сором.
When wickedness comes, contempt also comes, and with shame comes disgrace.
4 Слова́ уст люди́ни — глибока вода, джерело премудрости — бризкотли́вий поті́к.
The words of a man’s mouth are like deep waters. The fountain of wisdom is like a flowing brook.
5 Не добре вважа́ти на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
To be partial to the faces of the wicked is not good, nor to deprive the innocent of justice.
6 Уста́ нерозумного тя́гнуть до сварки, а слова́ його кличуть бійки́.
A fool’s lips come into strife, and his mouth invites beatings.
7 Язик нерозумного — загибіль для нього, а уста його — то тене́та на душу його.
A fool’s mouth is his destruction, and his lips are a snare to his soul.
8 Слова обмо́вника — мов ті присма́ки, і вони сходять у нутро утро́би.
The words of a gossip are like dainty morsels: they go down into a person’s innermost parts.
9 Теж недбалий у праці своїй — то брат марнотра́тнику.
One who is slack in his work is brother to him who is a master of destruction.
10 Господнє Ім'я́ — сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
Yahweh’s name is a strong tower: the righteous run to him, and are safe.
11 Маєток багатому — місто тверди́нне його, і немов міцний мур ув уяві його.
The rich man’s wealth is his strong city, like an unscalable wall in his own imagination.
12 Перед загибіллю серце люди́ни висо́ко несеться, перед славою ж — скромність.
Before destruction the heart of man is proud, but before honor is humility.
13 Хто відповідає на слово, ще поки почув, — то глупо́та та сором йому!
He who answers before he hears, that is folly and shame to him.
14 Дух дійсного мужа вино́сить терпі́ння своє, а духа приби́того хто піднесе́?
A man’s spirit will sustain him in sickness, but a crushed spirit, who can bear?
15 Серце розумне знання́ набуває, і вухо премудрих шукає знання́.
The heart of the discerning gets knowledge. The ear of the wise seeks knowledge.
16 Дару́нок люди́ни виводить із у́тиску, і провадить її до великих людей.
A man’s gift makes room for him, and brings him before great men.
17 Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але при́йде противник його та й дослі́дить його.
He who pleads his cause first seems right— until another comes and questions him.
18 Жереб перериває сварки́, та відділює сильних один від одно́го.
The lot settles disputes, and keeps strong ones apart.
19 Розлючений брат протиставиться більше за місто тверди́нне, а сварки́, — немов за́суви за́мку.
A brother offended is more difficult than a fortified city. Disputes are like the bars of a fortress.
20 Із плоду уст люди́ни наси́чується її шлунок, вона наси́чується плодом уст своїх.
A man’s stomach is filled with the fruit of his mouth. With the harvest of his lips he is satisfied.
21 Смерть та життя — у владі язика, хто ж кохає його, його плід поїдає.
Death and life are in the power of the tongue; those who love it will eat its fruit.
22 Хто жінку чесно́тну знайшов, знайшов той добро́, і милість отримав від Господа.
Whoever finds a wife finds a good thing, and obtains favor of Yahweh.
23 Убогий говорить блага́льно, багатий же відповідає зухва́ло.
The poor plead for mercy, but the rich answer harshly.
24 Є товариші на розбиття́, та є й при́ятель, більше від брата прив'я́заний.
A man of many companions may be ruined, but there is a friend who sticks closer than a brother.
